наяда
НАЯ́ДА, и, ж.
У грецькій міфології – водяна німфа, богиня текучих вод.
На картини вони [діти] дивилися.., німфи, наяди, озброєні воїни, ангели їм подобались (Є. Гуцало);
На злуці рік святилище богині. Такі сади, що важко проминать. Гойдаються на вербах Берегині, протослов'янські родички наяд (Л. Костенко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- наяда — ная́да іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
- наяда — -и, ж. У давньогрецькій міфології – водяна німфа, богиня текучих вод. || Джерело поетичного натхнення. Великий тлумачний словник сучасної мови
- наяда — РУСА́ЛКА (казкова водяна істота в образі гарної дівчини з довгим розпущеним волоссям), БЕРЕГИ́НЯ, НІ́МФА, НАЯ́ДА, МА́ВКА поет., ЛІСНА, ЛІСНИЦЯ розм., ВІ́ЛА поет., УНДИ́НА іст.; СИРЕ́НА (у грецькій міфології — морська німфа). Словник синонімів української мови
- наяда — НАЯ́ДА, и, ж. У грецькій міфології — водяна німфа, богиня текучих вод. Край узбережжя затоки стоїть довголиста олива, А біля неї чудова тіниста печера, священний Захисток німф чарівних, що наядами їх називають (Гомер, Одіссея, перекл. Словник української мови в 11 томах