1. Словник української мови в 11 томах

наяда

НАЯ́ДА, и, ж. У грецькій міфології — водяна німфа, богиня текучих вод.

Край узбережжя затоки стоїть довголиста олива, А біля неї чудова тіниста печера, священний Захисток німф чарівних, що наядами їх називають (Гомер, Одіссея, перекл. Б. Тена, 1963, 227);

Оркестрові та диригенту пощастило талановито передати пасторальні образи, нестримний танець тритонів та наяд, урочистий рух колісниці Нептуна (Літ. Укр., 29.V 1962, 4).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. наяда — ная́да іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. наяда — -и, ж. У давньогрецькій міфології – водяна німфа, богиня текучих вод. || Джерело поетичного натхнення. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. наяда — НАЯ́ДА, и, ж. У грецькій міфології – водяна німфа, богиня текучих вод. На картини вони [діти] дивилися.., німфи, наяди, озброєні воїни, ангели їм подобались (Є. Гуцало); На злуці рік святилище богині. Такі сади, що важко проминать. Словник української мови у 20 томах
  4. наяда — РУСА́ЛКА (казкова водяна істота в образі гарної дівчини з довгим розпущеним волоссям), БЕРЕГИ́НЯ, НІ́МФА, НАЯ́ДА, МА́ВКА поет., ЛІСНА, ЛІСНИЦЯ розм., ВІ́ЛА поет., УНДИ́НА іст.; СИРЕ́НА (у грецькій міфології — морська німфа). Словник синонімів української мови