наємницький

НАЄ́МНИЦЬКИЙ, а, е, заст.

Прикм. до нає́мник.

Наємницьку платню він відробив тобі вдвоє за шість літ (Біблія. Пер. І. Огієнка).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. наємницький — нає́мницький прикметник рідко Орфографічний словник української мови
  2. наємницький — НАЄ́МНИЦЬКИЙ, а, е, заст. Прикм. до нає́мник. Словник української мови в 11 томах