наїжений

НАЇ́ЖЕНИЙ, а, е.

1. Дієпр. пас. до наї́жити.

Попідвіконню вистрибували наїжені від ранкової прохолоди горобці й цвірінькали на сонце (Григір Тютюнник);

П'ятий, котрого, як він сам сказав, посадили “через це вбивство пана герцога в Сараєві”, ще й сьогодні був з наїженим від жаху волоссям і бородою (С. Масляк, пер. з тв. Я. Гашека);

Оця рішуча, хижо наїжена, важко дихаюча Марта Пожежа – принцеса Еліза, ота рівновелична, безстрасно-холодна черниця?! І з доктором Штором? (В. Винниченко);

* Образно. Дно [ставка] наїжене було великими й малими обломами скал (І. Франко).

2. у знач. прикм. Те саме, що наїжа́чений 2–4.

З-під пахи [кожушини] стриміли йому три космики чорної вовни, як грубі наїжені вуси (Л. Мартович);

Мусій мовчки вийняв з кишені банкнот з наїженими .. бровами пана Пілсудського (П. Козланюк);

– Ти чому така наїжена, Нінко, що сталося? (О. Донченко);

Люди, що кілька хвилин тому веселились тут гучно та буйно, стояли німою стіною, насуплені та наїжені (О. Ільченко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. наїжений — наї́жений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. наїжений — див. кошлатий Словник синонімів Вусика
  3. наїжений — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до наїжити. 2》 у знач. прикм. Те саме, що наїжачений 2-4). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. наїжений — НАПРУ́ЖЕНИЙ (внутрішньо зосереджений, мобілізований перед можливою несподіванкою, небезпекою тощо); НАСТОРО́ЖЕНИЙ, СТОРОЖКИ́Й, НАШОРО́ШЕНИЙ розм. (який виявляє напружену увагу, занепокоєння, тривогу); НАЇЖА́ЧЕНИЙ розм., НАЇ́ЖЕНИЙ розм. Словник синонімів української мови
  5. наїжений — НАЇ́ЖЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мии. ч. до наї́жити. *Образно. Дно [ставка] наїжене було великими й малими обломами скал (Фр., VI, 1951, 24); Пароплав спинився проти красивого міста, серед ріки, тісно заставленої суднами... Словник української мови в 11 томах