наїжений

НАПРУ́ЖЕНИЙ (внутрішньо зосереджений, мобілізований перед можливою несподіванкою, небезпекою тощо); НАСТОРО́ЖЕНИЙ, СТОРОЖКИ́Й, НАШОРО́ШЕНИЙ розм. (який виявляє напружену увагу, занепокоєння, тривогу); НАЇЖА́ЧЕНИЙ розм., НАЇ́ЖЕНИЙ розм. (який, напружуючись, насторожуючись, зосереджується для чого-небудь). Данько, як завжди перед боєм, був помітно збуджений, напружений (О. Гончар); Насторожений, весь внутрішньо мобілізований, вступив Аркадій у стіни хати безбожника (Ірина Вільде); Була вона сторожка й стривожена, ніби боялась, що княгиня от-от її покличе (С. Скляренко); Ти раптом здригнувся і побачив мене, таку нашорошену, стривожену, незрозумілу (І. Драч); Він мерз на номенклатурних вершинах. Завжди ходив зблідлий, якийсь мовби наїжачений, трохи аж скулений (П. Загребельний).

НАСТОВБУ́РЧЕНИЙ (НАСТОБУ́РЧЕНИЙ рідко) (про волосся, шерсть, щетину, пір'я — який стоїть сторч), ВІДСТОВБУ́РЧЕНИЙ (ВІДСТОБУ́РЧЕНИЙ рідко), НАЇЖА́ЧЕНИЙ, НАЇ́ЖЕНИЙ, ЇЖАКУВА́ТИЙ розм. (про коротке або колюче волосся, шерсть і т. ін.); ЙОРЖИ́СТИЙ розм. (перев. про волосся на голові); СТОРЧУВА́ТИЙ (який не лежить гладко, не прилягає щільно). Чорний, блідий, з гарячими, як угілля, очима, з настобурченим чубом — він був страшний (С. Васильченко); Його фарбовані наїжачені вусики ворушилися, як у кота (М. Ю. Тарновський); Він устиг не лише роздивитися його (звіра) страшні очі,.. наїжену на холці щетину, ..але й угадати, з якого боку він на нього кинеться (В. Гжицький); До його худого жовтого обличчя, здавалося, небезпечно доторкнутися — так і наколешся на руду їжакувату щетину (В. Логвиненко); (Михайло) змочував йоржисте чорне волосся, що вже встигло відрости після госпітальної стрижки (Ю. Збанацький); Старий поставив піалу й протер очі, зарослі сторчуватими бровами (І. Ле).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. наїжений — наї́жений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. наїжений — див. кошлатий Словник синонімів Вусика
  3. наїжений — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до наїжити. 2》 у знач. прикм. Те саме, що наїжачений 2-4). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. наїжений — НАЇ́ЖЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до наї́жити. Попідвіконню вистрибували наїжені від ранкової прохолоди горобці й цвірінькали на сонце (Григір Тютюнник); П'ятий, котрого, як він сам сказав, посадили “через це вбивство пана герцога в Сараєві”... Словник української мови у 20 томах
  5. наїжений — НАЇ́ЖЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мии. ч. до наї́жити. *Образно. Дно [ставка] наїжене було великими й малими обломами скал (Фр., VI, 1951, 24); Пароплав спинився проти красивого міста, серед ріки, тісно заставленої суднами... Словник української мови в 11 томах