наїжений
НАЇ́ЖЕНИЙ, а, е.
1. Дієпр. пас. мии. ч. до наї́жити.
*Образно. Дно [ставка] наїжене було великими й малими обломами скал (Фр., VI, 1951, 24);
Пароплав спинився проти красивого міста, серед ріки, тісно заставленої суднами, наїженої сотнями гострих щогл (Горький, Дитинство, 1947, 13).
2. у знач. прикм. Те саме, що наїжа́чений 2 — 4.
З-під пахи [кожушини] стриміли йому три космики чорної вовни, як грубі наїжені вуси (Март., Тв., 1954, 119);
Мусій мовчки вийняв з кишені банкнот з наїженими.. бровами пана Пілсудського (Козл., Ю. Крук, 1957. 372);
— Ти чому така наїжена, Нінко, що сталося? (Донч., V, 1957, 426);
Люди, що кілька хвилин тому веселились тут гучно та буйно, стояли німою стіною, насуплені та наїжені (Ільч., Козацьк. роду.., 1958. 193).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- наїжений — наї́жений дієприкметник Орфографічний словник української мови
- наїжений — див. кошлатий Словник синонімів Вусика
- наїжений — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до наїжити. 2》 у знач. прикм. Те саме, що наїжачений 2-4). Великий тлумачний словник сучасної мови
- наїжений — НАЇ́ЖЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до наї́жити. Попідвіконню вистрибували наїжені від ранкової прохолоди горобці й цвірінькали на сонце (Григір Тютюнник); П'ятий, котрого, як він сам сказав, посадили “через це вбивство пана герцога в Сараєві”... Словник української мови у 20 томах
- наїжений — НАПРУ́ЖЕНИЙ (внутрішньо зосереджений, мобілізований перед можливою несподіванкою, небезпекою тощо); НАСТОРО́ЖЕНИЙ, СТОРОЖКИ́Й, НАШОРО́ШЕНИЙ розм. (який виявляє напружену увагу, занепокоєння, тривогу); НАЇЖА́ЧЕНИЙ розм., НАЇ́ЖЕНИЙ розм. Словник синонімів української мови