неакуратний
НЕАКУРА́ТНИЙ, а, е.
1. Який не дотримується порядку, точності в роботі, у виконанні своїх обов'язків (про людину).
Не турбуйся, коли я буду неакуратним, в дорозі трудніше писати (М. Коцюбинський);
[Карл:] Знову спізнюється твій батько. [Магда:] Так. [Карл:] Він стає дуже неакуратним (В. Собко).
2. Неохайний, нечепурний (про людину).
Пролітають перші роки життя маляти, і батьки зазанають перших переживань: дитина часто застуджується, капризує, буває неакуратною, впертою тощо (з наук.-попул. літ.).
3. Недбало зроблений; який має неохайний вигляд (про предмет);
// Невчасно здійснений, виконаний.
У листі до адміністрації редакції журналу “Рідний край” Леся Україка висловлює невдоволення, зокрема зарахуванням без її дозволу співробітників журналу, неакуратну виплату гонорару (з наук.-попул. літ.).
Значення в інших словниках
- неакуратний — неакура́тний прикметник Орфографічний словник української мови
- неакуратний — НЕОХАЙНИЙ; (у праці) непунктуальний, неточний, сов. халатний. Словник синонімів Караванського
- неакуратний — див. неохайний Словник синонімів Вусика
- неакуратний — -а, -е. 1》 Який не додержується порядку, точності в роботі, у виконанні своїх обов'язків (про людину). 2》 Неохайний, нечепурний (про людину). 3》 Недбало зроблений; який має неохайний вигляд (про предмет). Великий тлумачний словник сучасної мови
- неакуратний — НЕОХА́ЙНИЙ (про людину — який не дотримується чистоти, порядку в одязі, приміщенні тощо; про одяг, приміщення і т. ін. — який не підтримується в чистоті, в порядку), НЕЧЕПУРНИ́Й, НЕЧУПА́РНИЙ розм. Словник синонімів української мови
- неакуратний — Неакура́тний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- неакуратний — НЕАКУРА́ТНИЙ, а, е. 1. Який не додержується порядку, точності в роботі, у виконанні своїх обов’язків (про людину). Не турбуйся, коли я буду неакуратним, в дорозі трудніше писати (Коцюб., IIІ, 1956, 364); [К а р л:] Знову спізнюється твій батько. Словник української мови в 11 томах