неакуратний
неакура́тний
-а, -е.
1》 Який не додержується порядку, точності в роботі, у виконанні своїх обов'язків (про людину).
2》 Неохайний, нечепурний (про людину).
3》 Недбало зроблений; який має неохайний вигляд (про предмет).
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- неакуратний — неакура́тний прикметник Орфографічний словник української мови
- неакуратний — НЕОХАЙНИЙ; (у праці) непунктуальний, неточний, сов. халатний. Словник синонімів Караванського
- неакуратний — див. неохайний Словник синонімів Вусика
- неакуратний — НЕАКУРА́ТНИЙ, а, е. 1. Який не дотримується порядку, точності в роботі, у виконанні своїх обов'язків (про людину). Не турбуйся, коли я буду неакуратним, в дорозі трудніше писати (М. Коцюбинський); [Карл:] Знову спізнюється твій батько. [Магда:] Так. Словник української мови у 20 томах
- неакуратний — НЕОХА́ЙНИЙ (про людину — який не дотримується чистоти, порядку в одязі, приміщенні тощо; про одяг, приміщення і т. ін. — який не підтримується в чистоті, в порядку), НЕЧЕПУРНИ́Й, НЕЧУПА́РНИЙ розм. Словник синонімів української мови
- неакуратний — Неакура́тний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- неакуратний — НЕАКУРА́ТНИЙ, а, е. 1. Який не додержується порядку, точності в роботі, у виконанні своїх обов’язків (про людину). Не турбуйся, коли я буду неакуратним, в дорозі трудніше писати (Коцюб., IIІ, 1956, 364); [К а р л:] Знову спізнюється твій батько. Словник української мови в 11 томах