1. Словник української мови в 11 томах

неакуратний

НЕАКУРА́ТНИЙ, а, е.

1. Який не додержується порядку, точності в роботі, у виконанні своїх обов’язків (про людину).

Не турбуйся, коли я буду неакуратним, в дорозі трудніше писати (Коцюб., IIІ, 1956, 364);

[К а р л:] Знову спізнюється твій батько. [Магда:] Так. [Карл:] Він стає дуже неакуратним (Собко, П’єси, 1958, 383).

2. Неохайний, нечепурний (про людину).

3. Недбало зроблений; який має неохайний вигляд (про предмет).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. неакуратний — неакура́тний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. неакуратний — НЕОХАЙНИЙ; (у праці) непунктуальний, неточний, сов. халатний. Словник синонімів Караванського
  3. неакуратний — див. неохайний Словник синонімів Вусика
  4. неакуратний — -а, -е. 1》 Який не додержується порядку, точності в роботі, у виконанні своїх обов'язків (про людину). 2》 Неохайний, нечепурний (про людину). 3》 Недбало зроблений; який має неохайний вигляд (про предмет). Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. неакуратний — НЕАКУРА́ТНИЙ, а, е. 1. Який не дотримується порядку, точності в роботі, у виконанні своїх обов'язків (про людину). Не турбуйся, коли я буду неакуратним, в дорозі трудніше писати (М. Коцюбинський); [Карл:] Знову спізнюється твій батько. [Магда:] Так. Словник української мови у 20 томах
  6. неакуратний — НЕОХА́ЙНИЙ (про людину — який не дотримується чистоти, порядку в одязі, приміщенні тощо; про одяг, приміщення і т. ін. — який не підтримується в чистоті, в порядку), НЕЧЕПУРНИ́Й, НЕЧУПА́РНИЙ розм. Словник синонімів української мови
  7. неакуратний — Неакура́тний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)