небездоганний
НЕБЕЗДОГА́ННИЙ, а, е.
Який має недоліки; гідний осуду, докору.
Дуже важко вести себе в соціальному процесі як рівноправний його суб'єкт. Цьому “допомагає” й небездоганна в правовому й етичному відношеннях діяльність окремих журналістів, редакцій, численні випадки зловживання свободою слова (з наук.-попул. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- небездоганний — небездога́нний прикметник Орфографічний словник української мови
- небездоганний — -а, -е. Який має недоліки; гідний осуду, докору, заслуговує на догану. Великий тлумачний словник сучасної мови
- небездоганний — НЕБЕЗДОГА́ННИЙ, а, е. Який має недоліки; гідний осуду, докору, заслуговує догани. Словник української мови в 11 томах