1. Словник української мови в 11 томах

небездоганний

НЕБЕЗДОГА́ННИЙ, а, е. Який має недоліки; гідний осуду, докору, заслуговує догани.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. небездоганний — небездога́нний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. небездоганний — -а, -е. Який має недоліки; гідний осуду, докору, заслуговує на догану. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. небездоганний — НЕБЕЗДОГА́ННИЙ, а, е. Який має недоліки; гідний осуду, докору. Дуже важко вести себе в соціальному процесі як рівноправний його суб'єкт. Словник української мови у 20 томах