небездоганний

небездога́нний

-а, -е.

Який має недоліки; гідний осуду, докору, заслуговує на догану.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. небездоганний — небездога́нний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. небездоганний — НЕБЕЗДОГА́ННИЙ, а, е. Який має недоліки; гідний осуду, докору. Дуже важко вести себе в соціальному процесі як рівноправний його суб'єкт. Словник української мови у 20 томах
  3. небездоганний — НЕБЕЗДОГА́ННИЙ, а, е. Який має недоліки; гідний осуду, докору, заслуговує догани. Словник української мови в 11 томах