небездоганний
небездога́нний
-а, -е.
Який має недоліки; гідний осуду, докору, заслуговує на догану.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- небездоганний — небездога́нний прикметник Орфографічний словник української мови
- небездоганний — НЕБЕЗДОГА́ННИЙ, а, е. Який має недоліки; гідний осуду, докору. Дуже важко вести себе в соціальному процесі як рівноправний його суб'єкт. Словник української мови у 20 томах
- небездоганний — НЕБЕЗДОГА́ННИЙ, а, е. Який має недоліки; гідний осуду, докору, заслуговує догани. Словник української мови в 11 томах