невиправний
НЕВИПРА́ВНИЙ, а, е.
Якого неможливо виправити, змінити або який не може виправитися; стійкий у поглядах, звичках і т. ін.
Глузували й глумилися з них [козаків] шинкові завсідники, невиправні п'янюги (З. Тулуб);
– Це вам, старосвітським людям, кохання здається якоюсь невиправною катастрофою, чимсь стихійним і великим, – сказала Ірен (В. Підмогильний);
– Ви завжди чіпляєтесь до незнайомих дівчат? – спитала дівчина. – Не великий гріх для невиправного холостяка (А. Крижанівський).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- невиправний — невипра́вний прикметник Орфографічний словник української мови
- невиправний — -а, -е. Якого не можна виправити, поправити; стійкий у поглядах, звичках і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
- невиправний — БЕЗПРОБУ́ДНИЙ розм. (звичайно про п'яниць, ледарів та пияцтво, ледарство — який не знає міри), НЕПРОБУ́ДНИЙ розм., БЕЗПРОСИ́ПНИЙ розм., НЕПРОСИПУ́ЩИЙ підсил. розм. Словник синонімів української мови
- невиправний — НЕВИПРА́ВНИЙ, а, е. Якого не можна виправити, поправити; стійкий у поглядах, звичках і т. ін. Глузували й глумилися з них [козаків] шинкові завсідники, невиправні п’янюги (Тулуб, Людолови, І, 1957, 401); Дружина в нього.. Словник української мови в 11 томах