1. Словник української мови в 11 томах

невиправний

НЕВИПРА́ВНИЙ, а, е. Якого не можна виправити, поправити; стійкий у поглядах, звичках і т. ін.

Глузували й глумилися з них [козаків] шинкові завсідники, невиправні п’янюги (Тулуб, Людолови, І, 1957, 401);

Дружина в нього.. закореніла міщанка і невиправна обивателька (Вітч., 4, 1961, 173);

Тільки недругові або невиправному песимісту не видно, як багато зроблено у нашій країні в справі збереження природних багатств (Колг. Укр., 1, 1969, 61).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. невиправний — невипра́вний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. невиправний — -а, -е. Якого не можна виправити, поправити; стійкий у поглядах, звичках і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. невиправний — НЕВИПРА́ВНИЙ, а, е. Якого неможливо виправити, змінити або який не може виправитися; стійкий у поглядах, звичках і т. ін. Глузували й глумилися з них [козаків] шинкові завсідники, невиправні п'янюги (З. Словник української мови у 20 томах
  4. невиправний — БЕЗПРОБУ́ДНИЙ розм. (звичайно про п'яниць, ледарів та пияцтво, ледарство — який не знає міри), НЕПРОБУ́ДНИЙ розм., БЕЗПРОСИ́ПНИЙ розм., НЕПРОСИПУ́ЩИЙ підсил. розм. Словник синонімів української мови