невиправний
невипра́вний
-а, -е.
Якого не можна виправити, поправити; стійкий у поглядах, звичках і т. ін.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- невиправний — невипра́вний прикметник Орфографічний словник української мови
- невиправний — НЕВИПРА́ВНИЙ, а, е. Якого неможливо виправити, змінити або який не може виправитися; стійкий у поглядах, звичках і т. ін. Глузували й глумилися з них [козаків] шинкові завсідники, невиправні п'янюги (З. Словник української мови у 20 томах
- невиправний — БЕЗПРОБУ́ДНИЙ розм. (звичайно про п'яниць, ледарів та пияцтво, ледарство — який не знає міри), НЕПРОБУ́ДНИЙ розм., БЕЗПРОСИ́ПНИЙ розм., НЕПРОСИПУ́ЩИЙ підсил. розм. Словник синонімів української мови
- невиправний — НЕВИПРА́ВНИЙ, а, е. Якого не можна виправити, поправити; стійкий у поглядах, звичках і т. ін. Глузували й глумилися з них [козаків] шинкові завсідники, невиправні п’янюги (Тулуб, Людолови, І, 1957, 401); Дружина в нього.. Словник української мови в 11 томах