невиправний

невипра́вний

-а, -е.

Якого не можна виправити, поправити; стійкий у поглядах, звичках і т. ін.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. невиправний — невипра́вний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. невиправний — НЕВИПРА́ВНИЙ, а, е. Якого неможливо виправити, змінити або який не може виправитися; стійкий у поглядах, звичках і т. ін. Глузували й глумилися з них [козаків] шинкові завсідники, невиправні п'янюги (З. Словник української мови у 20 томах
  3. невиправний — БЕЗПРОБУ́ДНИЙ розм. (звичайно про п'яниць, ледарів та пияцтво, ледарство — який не знає міри), НЕПРОБУ́ДНИЙ розм., БЕЗПРОСИ́ПНИЙ розм., НЕПРОСИПУ́ЩИЙ підсил. розм. Словник синонімів української мови
  4. невиправний — НЕВИПРА́ВНИЙ, а, е. Якого не можна виправити, поправити; стійкий у поглядах, звичках і т. ін. Глузували й глумилися з них [козаків] шинкові завсідники, невиправні п’янюги (Тулуб, Людолови, І, 1957, 401); Дружина в нього.. Словник української мови в 11 томах