невпинний
НЕВПИ́ННИЙ, НЕУПИ́ННИЙ, а, е.
1. Який триває або здійснюється, діє і т. ін. постійно, не послаблюючись, з однаковою силою.
Мертва мовчанка стояла в зборі, – тільки огонь тріщав та лунало невпинне цюкання сокир (І. Франко);
Організацію бою він завжди сприймав як процес невпинної творчості (О. Гончар);
На стіні густо засиджені мухами “ходики” кульгаво вистукували невпинний рух часу (С. Чорнобривець);
// Який не проходить (про біль, кашель і т. ін.); постійний.
Не треба всіх тих згуків, що нагадують життя, хай буде тиша і невпинний, щемлячий біль одинокого безнадійного серця (М. Коцюбинський);
// Який не припиняється, не перестає; безперервний.
Починалась весна, бездоріжжя, скрізь розмило шляхи, ішли невпинні дощі (С. Скляренко);
Вже п'ять годин триває невпинна скачка (З. Тулуб).
2. Якого не можна стримати, зупинити; нестримний.
Серед того невпинного людського плаву геть одсторонь собі походжали наїжджі пани невеличкими гуртами (Панас Мирний);
Червоні війська все йшли і йшли невпинним, могутнім походом визволення (І. Цюпа).
3. Дуже швидкий, рухливий.
Удосвіта Кондров швиденько вийшов, Того нового воєводу кинув, Сів на коня невпинного, прудкого Та й полинув (А. Кримський);
Весна навколо гомінка! Спішать малята за городи Гатити, стримувати води, А потім в гай біжать, невпинні, Шукати гнізда голубині (М. Шпак).
Значення в інших словниках
- невпинний — невпи́нний прикметник Орфографічний словник української мови
- невпинний — Безупинний, неспинний; (біль) постійний, сталий; (дощ) БЕЗПЕРЕРВНИЙ; (потік) нестримний; (кінь) о. крилатий; (- дітей) непосидющий. Словник синонімів Караванського
- невпинний — див. вічний Словник синонімів Вусика
- невпинний — [неиўпин:ией] м. (на) -н:ому/-н':ім, мн. -н':і Орфоепічний словник української мови
- невпинний — неупинний, -а, -е. 1》 Який триває або здійснюється постійно, не послаблюючись, з однаковою силою. || Який не проходить (про біль, кашель і т. ін.); постійний. || Який не припиняється; безперервний. 2》 Якого не можна стримати, зупинити; нестримний. 3》 Дуже швидкий, рухливий. Великий тлумачний словник сучасної мови
- невпинний — НЕСТРИ́МНИЙ (про почуття, стан, властивості тощо — нічим не стримуваний, який не знає меж у чому-небудь або такий, якого неможливо стримати чи спинити), НЕСТРИ́МАНИЙ, НЕВТРИ́МНИЙ, НЕЗДЕ́РЖНИЙ розм., НЕВДЕ́РЖНИЙ розм., НЕВДЕРЖИ́МИЙ розм. Словник синонімів української мови
- невпинний — Невпи́нний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- невпинний — НЕВПИ́ННИЙ, НЕУПИ́ННИЙ, а, е. 1. Який триває або здійснюється постійно, не послаблюючись, з однаковою силою. Мертва мовчанка стояла в зборі, — тільки огонь тріщав та лунало невпинне цюкання сокир (Фр. Словник української мови в 11 томах