невпинний
див. вічний
Джерело:
Словник синонімів української мови Вусика
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- невпинний — невпи́нний прикметник Орфографічний словник української мови
- невпинний — Безупинний, неспинний; (біль) постійний, сталий; (дощ) БЕЗПЕРЕРВНИЙ; (потік) нестримний; (кінь) о. крилатий; (- дітей) непосидющий. Словник синонімів Караванського
- невпинний — [неиўпин:ией] м. (на) -н:ому/-н':ім, мн. -н':і Орфоепічний словник української мови
- невпинний — неупинний, -а, -е. 1》 Який триває або здійснюється постійно, не послаблюючись, з однаковою силою. || Який не проходить (про біль, кашель і т. ін.); постійний. || Який не припиняється; безперервний. 2》 Якого не можна стримати, зупинити; нестримний. 3》 Дуже швидкий, рухливий. Великий тлумачний словник сучасної мови
- невпинний — НЕВПИ́ННИЙ, НЕУПИ́ННИЙ, а, е. 1. Який триває або здійснюється, діє і т. ін. постійно, не послаблюючись, з однаковою силою. Мертва мовчанка стояла в зборі, – тільки огонь тріщав та лунало невпинне цюкання сокир (І. Словник української мови у 20 томах
- невпинний — НЕСТРИ́МНИЙ (про почуття, стан, властивості тощо — нічим не стримуваний, який не знає меж у чому-небудь або такий, якого неможливо стримати чи спинити), НЕСТРИ́МАНИЙ, НЕВТРИ́МНИЙ, НЕЗДЕ́РЖНИЙ розм., НЕВДЕ́РЖНИЙ розм., НЕВДЕРЖИ́МИЙ розм. Словник синонімів української мови
- невпинний — Невпи́нний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- невпинний — НЕВПИ́ННИЙ, НЕУПИ́ННИЙ, а, е. 1. Який триває або здійснюється постійно, не послаблюючись, з однаковою силою. Мертва мовчанка стояла в зборі, — тільки огонь тріщав та лунало невпинне цюкання сокир (Фр. Словник української мови в 11 томах