1. Словник української мови у 20 томах

недуг

НЕДУ́Г, у, ч., рідко.

Те саме, що неду́га.

Якби влітку на панщину не ходила, так сказали б, що на себе недуг натягала (Номис);

Люди [звільненого села] були обідрані, посірілі, із змученими, сумними поглядами глибоко запалих очей. Немов прокинулись після страшного недугу (Ю. Бедзик).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. недуг — неду́г іменник чоловічого роду недуга рідко Орфографічний словник української мови
  2. недуг — див. слабість; хвороба Словник синонімів Вусика
  3. недуг — -у, ч., рідко. Те саме, що недуга. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. недуг — ХВОРО́БА (порушення нормальної життєдіяльності організму під впливом несприятливих факторів), ЗАХВО́РЮВАННЯ, НЕДУ́ГА (НЕДУ́Г рідше), ХВО́РІСТЬ, НЕЗДОРО́В'Я, СЛА́БІСТЬ, НЕ́МІЧ розм., НЕ́МОЩІ розм., БО́ЛІСТЬ розм., БО́ЛЕЩІ заст. Словник синонімів української мови
  5. недуг — НЕДУ́Г, у, ч., рідко. Те саме, що неду́га. Якби влітку на панщину не ходила, так сказали б, що на себе недуг натягала (Номис, 1864, № 13476); Люди [звільненого села] були обідрані, посірілі, із змученими, сумними поглядами глибоко запалих очей. Словник української мови в 11 томах