недуг
НЕДУ́Г, у, ч., рідко. Те саме, що неду́га.
Якби влітку на панщину не ходила, так сказали б, що на себе недуг натягала (Номис, 1864, № 13476);
Люди [звільненого села] були обідрані, посірілі, із змученими, сумними поглядами глибоко запалих очей. Немов прокинулись після страшного недугу (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 137).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- недуг — неду́г іменник чоловічого роду недуга рідко Орфографічний словник української мови
- недуг — див. слабість; хвороба Словник синонімів Вусика
- недуг — -у, ч., рідко. Те саме, що недуга. Великий тлумачний словник сучасної мови
- недуг — НЕДУ́Г, у, ч., рідко. Те саме, що неду́га. Якби влітку на панщину не ходила, так сказали б, що на себе недуг натягала (Номис); Люди [звільненого села] були обідрані, посірілі, із змученими, сумними поглядами глибоко запалих очей. Немов прокинулись після страшного недугу (Ю. Бедзик). Словник української мови у 20 томах
- недуг — ХВОРО́БА (порушення нормальної життєдіяльності організму під впливом несприятливих факторів), ЗАХВО́РЮВАННЯ, НЕДУ́ГА (НЕДУ́Г рідше), ХВО́РІСТЬ, НЕЗДОРО́В'Я, СЛА́БІСТЬ, НЕ́МІЧ розм., НЕ́МОЩІ розм., БО́ЛІСТЬ розм., БО́ЛЕЩІ заст. Словник синонімів української мови