незвично
НЕЗВИ́ЧНО.
1. Присл. до незви́чний.
На тумбочці незвично чорнів телефон, але свинцева сірість поглинала навіть його (П. Загребельний);
Олег у військовому виглядав незвично високим і худорлявим (С. Голованівський);
// у знач. присудк. сл.
Йому було і тісно і незвично У трюмі, в корабельній кочегарні (П. Воронько);
Видно, й батькові було незвично їхати на бричці, бо примостився він на краєчку сидіння (М. Томчаній).
2. у знач. пред. Дивно.
– Знаю, товаришко Убийвовк, що незвично було тобі слухати про зв'язківців, про явки та конспірацію, коли навкруги ще вільно ходять наші люди (О. Гончар).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- незвично — незви́чно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- незвично — 1》 Присл. до незвичний. || у знач. присудк. сл. 2》 у знач. присудк. сл. Дивно. Великий тлумачний словник сучасної мови
- незвично — ДИ́ВНО, ЧУ́ДНО, ДИВОВИ́ЖНО, НАВДИВОВИ́ЖУ, ЧУДЕРНА́ЦЬКО (ЧУДЕРНА́ЦЬКИ), НЕЗВИ́ЧНО, НА ДИ́ВО, НА ПРОДИ́ВО розм., ДИВО́ЧНО розм. Мов намальований сіяв (гість), І став велично на порозі, І, уклонившися, вітав Марію тихо. Їй, небозі, Аж дивно, чудно (Т. Словник синонімів української мови
- незвично — НЕЗВИ́ЧНО. 1. Присл. до незви́чний. На тумбочці незвично чорнів телефон, але свинцева сірість поглинала навіть його (Загреб., День.., 1964, 224); Олег у військовому виглядав незвично високим і худорлявим (Голов., Тополя.., 1965, 144); // у знач. присудк. Словник української мови в 11 томах