1. Орфографічний словник української мови

незвично

незви́чно

прислівник

незмінювана словникова одиниця

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. незвично — 1》 Присл. до незвичний. || у знач. присудк. сл. 2》 у знач. присудк. сл. Дивно. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. незвично — НЕЗВИ́ЧНО. 1. Присл. до незви́чний. На тумбочці незвично чорнів телефон, але свинцева сірість поглинала навіть його (П. Загребельний); Олег у військовому виглядав незвично високим і худорлявим (С. Голованівський); // у знач. присудк. сл. Словник української мови у 20 томах
  3. незвично — ДИ́ВНО, ЧУ́ДНО, ДИВОВИ́ЖНО, НАВДИВОВИ́ЖУ, ЧУДЕРНА́ЦЬКО (ЧУДЕРНА́ЦЬКИ), НЕЗВИ́ЧНО, НА ДИ́ВО, НА ПРОДИ́ВО розм., ДИВО́ЧНО розм. Мов намальований сіяв (гість), І став велично на порозі, І, уклонившися, вітав Марію тихо. Їй, небозі, Аж дивно, чудно (Т. Словник синонімів української мови
  4. незвично — НЕЗВИ́ЧНО. 1. Присл. до незви́чний. На тумбочці незвично чорнів телефон, але свинцева сірість поглинала навіть його (Загреб., День.., 1964, 224); Олег у військовому виглядав незвично високим і худорлявим (Голов., Тополя.., 1965, 144); // у знач. присудк. Словник української мови в 11 томах