незмигно
НЕЗМИ́ГНО, присл.
Не мигаючи, не кліпаючи.
Сухі, бездумні очі [Вериги] дивилися незмигно в куток, де стояв пучок жита (П. Панч);
Вона чомусь не пішла до танцю, сидить і незмигно дивиться на капітана (О. Гончар).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- незмигно — незми́гно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- незмигно — присл. Не мигаючи, не кліпаючи. Великий тлумачний словник сучасної мови
- незмигно — НЕЗМИ́ГНО, присл. Не мигаючи, не кліпаючи. Сухі, бездумні очі [Вериги] дивилися незмигно в куток, де стояв пучок жита (Панч, Гомон. Україна, 1954, 116); Вона чомусь не пішла до танцю, сидить і незмигно дивиться на капітана (Гончар, Тронка, 1963, 158). Словник української мови в 11 томах