1. Словник української мови у 20 томах

незмога

НЕЗМО́ГА, пред.

Неможливо, немає сили, змоги; несила (у 2 знач.), неспромога (у 2 знач.).

Голоси мішаються. – Незмога нам терпіти! Праці! Хліба нам! (І. Франко);

Іноки виносили стільки скорботи й печалі, що людськими устами навіть і висловити незмога (П. Загребельний).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. незмога — незмо́га присудкове слово незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. незмога — пр. сл., неспромога, невправка, несила. Словник синонімів Караванського
  3. незмога — присудк. сл. Неможливо, не можна; нема сил. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. незмога — НЕМОЖЛИ́ВО у знач. предик., з інфін. (не можна, не під силу комусь); НІ́ЯК, ГО́ДІ (немає можливості); НЕСИ́ЛА розм., НЕЗМО́ГА (НЕМО́ГА рідше) розм., НЕСПРОМО́ГА розм. Словник синонімів української мови
  5. незмога — НЕЗМО́ГА, присудк. сл. Неможливо, не можна; нема сил. Голоси мішаються. — Незмога нам терпіти! Праці! Хліба нам! (Фр., XIII, 1954, 311); Іноки виносили стільки скорботи й печалі, що людськими устами навіть і висловити незмога (Загреб., Диво, 1968, 376). Словник української мови в 11 томах
  6. незмога — Незмога, -ги ж. Невозможность. Сінешних (дверей) незмога й відчинити. Г. Барв. 21. Словник української мови Грінченка