незмога

Значення в інших словниках

1. незмога — незмо́га присудкове слово незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
2. незмога — присудк. сл. Неможливо, не можна; нема сил. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. незмога — НЕЗМО́ГА, пред. Неможливо, немає сили, змоги; несила (у 2 знач.), неспромога (у 2 знач.). Голоси мішаються. – Незмога нам терпіти! Праці! Хліба нам! (І. Франко); Іноки виносили стільки скорботи й печалі, що людськими устами навіть і висловити незмога (П. Загребельний). Словник української мови у 20 томах
4. незмога — НЕМОЖЛИ́ВО у знач. предик., з інфін. (не можна, не під силу комусь); НІ́ЯК, ГО́ДІ (немає можливості); НЕСИ́ЛА розм., НЕЗМО́ГА (НЕМО́ГА рідше) розм., НЕСПРОМО́ГА розм. Словник синонімів української мови
5. незмога — НЕЗМО́ГА, присудк. сл. Неможливо, не можна; нема сил. Голоси мішаються. — Незмога нам терпіти! Праці! Хліба нам! (Фр., XIII, 1954, 311); Іноки виносили стільки скорботи й печалі, що людськими устами навіть і висловити незмога (Загреб., Диво, 1968, 376). Словник української мови в 11 томах
6. незмога — Незмога, -ги ж. Невозможность. Сінешних (дверей) незмога й відчинити. Г. Барв. 21. Словник української мови Грінченка