незмога

НЕМОЖЛИ́ВО у знач. предик., з інфін. (не можна, не під силу комусь); НІ́ЯК, ГО́ДІ (немає можливості); НЕСИ́ЛА розм., НЕЗМО́ГА (НЕМО́ГА рідше) розм., НЕСПРОМО́ГА розм. (не під силу, немає фізичних або моральних сил для чого-небудь); НЕВИ́ДЕРЖКА кому і без додатка, з інфін. і без нього, розм. (не можна далі витримати, стерпіти кого-, чого-небудь). Вицвіли в матері очі від чекання, сліз і багато чого, про що й розповісти неможливо (О. Довженко); Заки Аркадій вирішував, паламар підтюпцем перший вбіг на подвір'я. Завертати було вже ніяк (Ірина Вільде); З ним був такий випадок, ..який.. і досі лишив у нього спомин, як про щось важке, непереможне, сліпе, з чим годі боротись (М. Коцюбинський); Нудною, нецікавою здалась би та розмова. Але поза словами в ній була якась краса, яку несила висловить (М. Рильський); Ходить серед нас людина, живе з своїм болем, і помогти незмога (П. Загребельний); Врешті, як уже неспромога стало пити навлежачки, згадали про пілотки та заходилися черпати ними... (Н. Тихий); Вже мені й жити з ним невидержка! (А. Кримський).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. незмога — незмо́га присудкове слово незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. незмога — пр. сл., неспромога, невправка, несила. Словник синонімів Караванського
  3. незмога — присудк. сл. Неможливо, не можна; нема сил. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. незмога — НЕЗМО́ГА, пред. Неможливо, немає сили, змоги; несила (у 2 знач.), неспромога (у 2 знач.). Голоси мішаються. – Незмога нам терпіти! Праці! Хліба нам! (І. Франко); Іноки виносили стільки скорботи й печалі, що людськими устами навіть і висловити незмога (П. Загребельний). Словник української мови у 20 томах
  5. незмога — НЕЗМО́ГА, присудк. сл. Неможливо, не можна; нема сил. Голоси мішаються. — Незмога нам терпіти! Праці! Хліба нам! (Фр., XIII, 1954, 311); Іноки виносили стільки скорботи й печалі, що людськими устами навіть і висловити незмога (Загреб., Диво, 1968, 376). Словник української мови в 11 томах
  6. незмога — Незмога, -ги ж. Невозможность. Сінешних (дверей) незмога й відчинити. Г. Барв. 21. Словник української мови Грінченка