некрополь
НЕКРО́ПОЛЬ, я, ч.
У країнах Давнього Сходу та античного світу – кладовище, могильник.
Проведено розкопки в ольвійському некрополі та в кількох стародавніх поселеннях, що входили до складу ольвійської держави (з наук.-попул. літ.);
// Кладовище, де поховані знамениті люди.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- некрополь — некро́поль іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- некрополь — див. кладовище Словник синонімів Вусика
- некрополь — -я, ч. У країнах Стародавнього Сходу та античного світу – кладовище, могильник. || Кладовище, де поховані знамениті люди. Великий тлумачний словник сучасної мови
- некрополь — некро́поль (від некро... і грец. πόλις – місто) могильник, кладовище. Н. називались комплекси поховань Давнього Сходу, античного світу. Словник іншомовних слів Мельничука
- некрополь — КЛА́ДОВИ́ЩЕ (місце для поховання померлих), КЛА́ДОВИ́СЬКО, ГРОБОВИ́ЩЕ рідко, ГРОБКИ́ діал., МОГИЛКИ́ діал.; ЦВИ́НТАР (перев. при церкві); ЦЕРКОВИ́ЩЕ заст. (при церкві); ПОГРЕБИ́ЩЕ діал. Словник синонімів української мови
- некрополь — НЕКРО́ПОЛЬ, я, ч. У країнах Давнього Сходу та античного світу — кладовище, могильник. Проведено розкопки в ольвійському некрополі та в кількох стародавніх поселеннях, що входили до складу ольвійської держави (Наука.. Словник української мови в 11 томах
- некрополь — (грец. — мертве місто) 1. Великий комплекс поховань з архітектурними і скульптурними пам'ятниками. 2. Кладовище з могилами видатних осіб. Архітектура і монументальне мистецтво