1. Словник української мови в 11 томах

некрополь

НЕКРО́ПОЛЬ, я, ч. У країнах Давнього Сходу та античного світу — кладовище, могильник.

Проведено розкопки в ольвійському некрополі та в кількох стародавніх поселеннях, що входили до складу ольвійської держави (Наука.., 12, 1965, 9);

// Кладовище, де поховані знамениті люди.

Тут, у революційному некрополі, поруч з Мавзолеєм В. І. Леніна, спочивають його найближчі соратники, безстрашні солдати Жовтня (Веч. Київ, 8.XI 1967, 2).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. некрополь — некро́поль іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. некрополь — див. кладовище Словник синонімів Вусика
  3. некрополь — -я, ч. У країнах Стародавнього Сходу та античного світу – кладовище, могильник. || Кладовище, де поховані знамениті люди. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. некрополь — НЕКРО́ПОЛЬ, я, ч. У країнах Давнього Сходу та античного світу – кладовище, могильник. Проведено розкопки в ольвійському некрополі та в кількох стародавніх поселеннях, що входили до складу ольвійської держави (з наук.-попул. літ.); // Кладовище, де поховані знамениті люди. Словник української мови у 20 томах
  5. некрополь — некро́поль (від некро... і грец. πόλις – місто) могильник, кладовище. Н. називались комплекси поховань Давнього Сходу, античного світу. Словник іншомовних слів Мельничука
  6. некрополь — КЛА́ДОВИ́ЩЕ (місце для поховання померлих), КЛА́ДОВИ́СЬКО, ГРОБОВИ́ЩЕ рідко, ГРОБКИ́ діал., МОГИЛКИ́ діал.; ЦВИ́НТАР (перев. при церкві); ЦЕРКОВИ́ЩЕ заст. (при церкві); ПОГРЕБИ́ЩЕ діал. Словник синонімів української мови
  7. некрополь — (грец. — мертве місто) 1. Великий комплекс поховань з архітектурними і скульптурними пам'ятниками. 2. Кладовище з могилами видатних осіб. Архітектура і монументальне мистецтво