некрополь

КЛА́ДОВИ́ЩЕ (місце для поховання померлих), КЛА́ДОВИ́СЬКО, ГРОБОВИ́ЩЕ рідко, ГРОБКИ́ діал., МОГИЛКИ́ діал.; ЦВИ́НТАР (перев. при церкві); ЦЕРКОВИ́ЩЕ заст. (при церкві); ПОГРЕБИ́ЩЕ діал. (місце, де колись ховали померлих); МОГИ́ЛЬНИК (стародавнє поховання); НЕКРО́ПОЛЬ (у країнах Стародавнього Сходу та античного світу; поховання славетних людей). Колись наше кладовище було за селом, але з часом мертві, як і живі, поширили свої володіння, й тепер кладовище опинилось мало не в самому селі (О. Довженко); Це було звичайне кладовисько. Поміж юрбами дерев'яних хрестів, подекуди перев'язаних білими рушниками, здіймалися гордовиті кам'яні пам'ятники (В. Земляк); Вона умерла; під осінь журливу На гробовище однесли її (М. Костомаров); Краще було на проводах, коли все село збиралося на гробки поминати родичів (Ю. Яновський); Умираючи, пан звелів, щоб його поховали не на цвинтарі біля церкви, а на кладовищі (О. Стороженко); Цвинтар розкинувся на високому пагорбі (А. Дімаров); В могильниках знайдено посуд, бойові молоти, мідні прикраси (з журналу); Капітан Шепіт лежав на високих марах з чорного дерева у самому центрі величезного некрополя серед пахощів лаврів і олеандрів (П. Загребельний).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. некрополь — некро́поль іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. некрополь — див. кладовище Словник синонімів Вусика
  3. некрополь — -я, ч. У країнах Стародавнього Сходу та античного світу – кладовище, могильник. || Кладовище, де поховані знамениті люди. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. некрополь — НЕКРО́ПОЛЬ, я, ч. У країнах Давнього Сходу та античного світу – кладовище, могильник. Проведено розкопки в ольвійському некрополі та в кількох стародавніх поселеннях, що входили до складу ольвійської держави (з наук.-попул. літ.); // Кладовище, де поховані знамениті люди. Словник української мови у 20 томах
  5. некрополь — некро́поль (від некро... і грец. πόλις – місто) могильник, кладовище. Н. називались комплекси поховань Давнього Сходу, античного світу. Словник іншомовних слів Мельничука
  6. некрополь — НЕКРО́ПОЛЬ, я, ч. У країнах Давнього Сходу та античного світу — кладовище, могильник. Проведено розкопки в ольвійському некрополі та в кількох стародавніх поселеннях, що входили до складу ольвійської держави (Наука.. Словник української мови в 11 томах
  7. некрополь — (грец. — мертве місто) 1. Великий комплекс поховань з архітектурними і скульптурними пам'ятниками. 2. Кладовище з могилами видатних осіб. Архітектура і монументальне мистецтво