неможливо
НЕМОЖЛИ́ВО.
1. Присл. до неможли́вий.
Її нерви за літо не дуже-то поправились і нам всім неможливо тяжко було витримати з її нервовими капризами (Леся Українка);
У нещасної дівчини сухоти, виглядає неможливо, але симпатична (М. Коцюбинський).
2. у знач. пред. Не можна, немає сили здійснити, виконати; незмога, несила (у 2 знач.), неспромога (у 2 знач.).
Тепер лиш помста! Помста, помста! Кривава, безпощадна, жорстока! І біг би сю хвилю, аби нагнати, аби зубами в серце в'їстися, але ж це неможливо! (Г. Хоткевич).
3. у знач. присудк. сл. Не можна, немислимо.
– Нелегко знайти, неможливо знищити того, кому симпатизує народ! (О. Гончар);
Вся вона була така радісна, юна, що не замилуватися нею було неможливо (В. Собко);
// Не може бути.
Неможливо, одначе, щоб речі в ніщо обернулись (М. Зеров).
Значення в інших словниках
- неможливо — неможли́во прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- неможливо — пр., нема як, ніяк, несила, неспромога, не можна і пох. від НЕМОЖЛИВИЙ. Словник синонімів Караванського
- неможливо — 1》 Присл. до неможливий. 2》 у знач. присудк. сл. Не можна здійснити, виконати. 3》 у знач. присудк. сл. Не можна, немислимо. || Не може бути. Великий тлумачний словник сучасної мови
- неможливо — НЕМОЖЛИ́ВО у знач. предик., з інфін. (не можна, не під силу комусь); НІ́ЯК, ГО́ДІ (немає можливості); НЕСИ́ЛА розм., НЕЗМО́ГА (НЕМО́ГА рідше) розм., НЕСПРОМО́ГА розм. Словник синонімів української мови
- неможливо — Неможли́во і не можли́во (з різн. знач.) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- неможливо — НЕМОЖЛИ́ВО. 1. Присл. до неможли́вий. Її нерви за літо не дуже-то поправились і нам всім неможливо тяжко було витримати з її нервовими капризами (Л. Укр., V, 1956, 416); У нещасної дівчини сухоти, виглядає неможливо, але симпатична (Коцюб. Словник української мови в 11 томах
- неможливо — Неможливо нар. Невозможно. Словник української мови Грінченка