1. Великий тлумачний словник сучасної мови

неможливо

неможли́во

1》 Присл. до неможливий.

2》 у знач. присудк. сл. Не можна здійснити, виконати.

3》 у знач. присудк. сл. Не можна, немислимо.

|| Не може бути.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. неможливо — неможли́во прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. неможливо — пр., нема як, ніяк, несила, неспромога, не можна і пох. від НЕМОЖЛИВИЙ. Словник синонімів Караванського
  3. неможливо — НЕМОЖЛИ́ВО. 1. Присл. до неможли́вий. Її нерви за літо не дуже-то поправились і нам всім неможливо тяжко було витримати з її нервовими капризами (Леся Українка); У нещасної дівчини сухоти, виглядає неможливо, але симпатична (М. Коцюбинський). 2. у знач. Словник української мови у 20 томах
  4. неможливо — НЕМОЖЛИ́ВО у знач. предик., з інфін. (не можна, не під силу комусь); НІ́ЯК, ГО́ДІ (немає можливості); НЕСИ́ЛА розм., НЕЗМО́ГА (НЕМО́ГА рідше) розм., НЕСПРОМО́ГА розм. Словник синонімів української мови
  5. неможливо — Неможли́во і не можли́во (з різн. знач.) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. неможливо — НЕМОЖЛИ́ВО. 1. Присл. до неможли́вий. Її нерви за літо не дуже-то поправились і нам всім неможливо тяжко було витримати з її нервовими капризами (Л. Укр., V, 1956, 416); У нещасної дівчини сухоти, виглядає неможливо, але симпатична (Коцюб. Словник української мови в 11 томах
  7. неможливо — Неможливо нар. Невозможно. Словник української мови Грінченка