неосхоластика
НЕОСХОЛА́СТИКА. и, ж.
Напрям у філософії XIX – XX ст.
Під сильним вливом М.Хайдеггера в Німеччині та в Австрії виник реформований варіант неосхоластики, так званий трансцендентальний метод (з наук. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- неосхоластика — неосхола́стика іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- неосхоластика — -и, ж. Сукупність філософсько-богословських ідей, що розвиваються від середини 16 ст. з метою оновити середньовічну схоластику, пов'язавши її з новими течіями ідеалістичної філософії. Великий тлумачний словник сучасної мови
- неосхоластика — неосхола́стика (від нео... і схоластика) загальна назва філософських і богословських ідей, що розвиваються з середини 16 ст. на основі спроб оновити середньовічну схоластику, пов’язати її з новими течіями ідеалістичної філософії... Словник іншомовних слів Мельничука
- неосхоластика — Напрямок у християнській філософії, започаткований 1879 енциклікою папи Лева XIII Aeterni Patris, який вимагав нового вивчення і розвитку проблематики, а також методів середньовічної схоластики. Універсальний словник-енциклопедія
- неосхоластика — НЕОСХОЛАСТИКА — див. Томізм. Філософський енциклопедичний словник