1. Словник іншомовних слів Мельничука

неосхоластика

неосхола́стика

(від нео... і схоластика)

загальна назва філософських і богословських ідей, що розвиваються з середини 16 ст. на основі спроб оновити середньовічну схоластику, пов’язати її з новими течіями ідеалістичної філософії, пристосувати до потреб обгрунтування й виправдання релігії, боротьби з прогресивними напрямами філософії в умовах буржуазного суспільства.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. неосхоластика — неосхола́стика іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. неосхоластика — -и, ж. Сукупність філософсько-богословських ідей, що розвиваються від середини 16 ст. з метою оновити середньовічну схоластику, пов'язавши її з новими течіями ідеалістичної філософії. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. неосхоластика — НЕОСХОЛА́СТИКА. и, ж. Напрям у філософії XIX – XX ст. Під сильним вливом М.Хайдеггера в Німеччині та в Австрії виник реформований варіант неосхоластики, так званий трансцендентальний метод (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах
  4. неосхоластика — Напрямок у християнській філософії, започаткований 1879 енциклікою папи Лева XIII Aeterni Patris, який вимагав нового вивчення і розвитку проблематики, а також методів середньовічної схоластики. Універсальний словник-енциклопедія
  5. неосхоластика — НЕОСХОЛАСТИКА — див. Томізм. Філософський енциклопедичний словник