неосхоластика

неосхола́стика

-и, ж.

Сукупність філософсько-богословських ідей, що розвиваються від середини 16 ст. з метою оновити середньовічну схоластику, пов'язавши її з новими течіями ідеалістичної філософії.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. неосхоластика — неосхола́стика іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. неосхоластика — НЕОСХОЛА́СТИКА. и, ж. Напрям у філософії XIX – XX ст. Під сильним вливом М.Хайдеггера в Німеччині та в Австрії виник реформований варіант неосхоластики, так званий трансцендентальний метод (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах
  3. неосхоластика — неосхола́стика (від нео... і схоластика) загальна назва філософських і богословських ідей, що розвиваються з середини 16 ст. на основі спроб оновити середньовічну схоластику, пов’язати її з новими течіями ідеалістичної філософії... Словник іншомовних слів Мельничука
  4. неосхоластика — Напрямок у християнській філософії, започаткований 1879 енциклікою папи Лева XIII Aeterni Patris, який вимагав нового вивчення і розвитку проблематики, а також методів середньовічної схоластики. Універсальний словник-енциклопедія
  5. неосхоластика — НЕОСХОЛАСТИКА — див. Томізм. Філософський енциклопедичний словник