1. Словник іншомовних слів Мельничука

неореалізм

неореалі́зм

(від нео... і реалізм)

1. Течія в англо-американській філософії початку 20 ст., що під гаслом «здорового глузду» виступила проти суб’єктивного й абсолютного ідеалізму в теорії пізнання. Н. абсолютизував незалежність змісту пізнання від процесу пізнання, розглядав суб’єкт пізнання як емпіричну людину, а не як історичне суспільство.

2. Прогресивний напрям в італійському мистецтві та літературі (виник у 40-х pp. 20 ст.), який об’єднав митців різних політичних переконань в їхньому прагненні утвердити демократичні, реалістичні принципи в мистецтві. Проте відсутність у представників Н. чітких ідейно-естетичних позицій, нерозуміння ними соціальної бази складних конфліктів сучасного буржуазного суспільства спричинилися до того, що нині Н. втратив своє значення.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. неореалізм — неореалі́зм іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. неореалізм — -у, ч. 1》 Напрям в італійському мистецтві та літературі 40-х рр. 20 ст., визначальними рисами якого були демократизм, гуманізм і прагнення показати життя без прикрас. 2》 Ідеалістична течія в філософії, яка робить спроби сполучити суб'єктивний ідеалізм з об'єктивним, зводить фізичні об'єкти до ідей. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. неореалізм — НЕОРЕАЛІ́ЗМ, у, ч. 1. Напрям в італійському кіноі та літературі середини 40-х – 50-х рр. XX ст., визначальними рисами якого є демократизм, гуманізм і прагнення показати життя без прикрас. Словник української мови у 20 томах
  4. неореалізм — • неореалізм (від грец. νέος — новий і реалізм) - худож. напрям, що виник після 2-ї світ. війни, переважно в італ. л-рі й кіномистецтві, почасти в живопису та графіці. Формуватися почав у серед. 30-х pp. Українська літературна енциклопедія
  5. неореалізм — I мистецький рух, який виник в Італії як протест проти фашизму; пропаґував реалізм у відтворенні спостереження, документальний стиль; відкидав суб'єктивізм, умовність і сюжет на користь вільної форми зображення; чільні представники: В. де Сіка, Дж. Універсальний словник-енциклопедія
  6. неореалізм — НЕОРЕАЛІ́ЗМ, у, ч. 1. Прогресивний напрям у італійському мистецтві та літературі 40-х рр. XX ст., визначальними рисами якого є демократизм, гуманізм і прагнення показати життя без прикрас. Словник української мови в 11 томах