неореалізм
I
мистецький рух, який виник в Італії як протест проти фашизму; пропаґував реалізм у відтворенні спостереження, документальний стиль; відкидав суб'єктивізм, умовність і сюжет на користь вільної форми зображення; чільні представники: В. де Сіка, Дж. де Сантіс, П. Джермі, Р. Росселіні, Л. Вісконті, А. Верґано.
II
див. аналітична філософія
Джерело:
Універсальний словник-енциклопедія
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- неореалізм — неореалі́зм іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- неореалізм — -у, ч. 1》 Напрям в італійському мистецтві та літературі 40-х рр. 20 ст., визначальними рисами якого були демократизм, гуманізм і прагнення показати життя без прикрас. 2》 Ідеалістична течія в філософії, яка робить спроби сполучити суб'єктивний ідеалізм з об'єктивним, зводить фізичні об'єкти до ідей. Великий тлумачний словник сучасної мови
- неореалізм — НЕОРЕАЛІ́ЗМ, у, ч. 1. Напрям в італійському кіноі та літературі середини 40-х – 50-х рр. XX ст., визначальними рисами якого є демократизм, гуманізм і прагнення показати життя без прикрас. Словник української мови у 20 томах
- неореалізм — • неореалізм (від грец. νέος — новий і реалізм) - худож. напрям, що виник після 2-ї світ. війни, переважно в італ. л-рі й кіномистецтві, почасти в живопису та графіці. Формуватися почав у серед. 30-х pp. Українська літературна енциклопедія
- неореалізм — неореалі́зм (від нео... і реалізм) 1. Течія в англо-американській філософії початку 20 ст., що під гаслом «здорового глузду» виступила проти суб’єктивного й абсолютного ідеалізму в теорії пізнання. Словник іншомовних слів Мельничука
- неореалізм — НЕОРЕАЛІ́ЗМ, у, ч. 1. Прогресивний напрям у італійському мистецтві та літературі 40-х рр. XX ст., визначальними рисами якого є демократизм, гуманізм і прагнення показати життя без прикрас. Словник української мови в 11 томах