неповторний
НЕПОВТО́РНИЙ, а, е.
Який не може повторитися.
Ти [школо] живеш і житимеш завжди в серці як свідок моєї неповторної юності (Ю. Збанацький);
// Те саме, що неповтори́мий.
Сьогодні все навкруги було іншим, неповторним фантастично прекрасним... (О. Гончар);
Неповторна краса червневих полів хвилюванням наповнила єство, сльозою зволожила очі (В. Бабляк).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- неповторний — неповто́рний прикметник Орфографічний словник української мови
- неповторний — див. хороший Словник синонімів Вусика
- неповторний — -а, -е. Який не може повторитися. || Те саме, що неповторимий. Великий тлумачний словник сучасної мови
- неповторний — БЕЗПОВОРО́ТНИЙ (який не повертається або вже не повернеться ніколи), НЕПОВОРО́ТНИЙ рідше; НЕОБОРО́ТНИЙ (який не може відбутися, повторитися знову); НЕПОВТО́РНИЙ (про час, період, визначний у якомусь відношенні). Словник синонімів української мови
- неповторний — НЕПОВТО́РНИЙ, а, е. Який не може повторитися. Ти [школо] живеш і житимеш завжди в серці як свідок моєї неповторної юності (Збан., Малин. дзвін, 1958,3); // Те саме, що неповтори́мий. Словник української мови в 11 томах