неповторний
неповто́рний
-а, -е.
Який не може повторитися.
|| Те саме, що неповторимий.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- неповторний — неповто́рний прикметник Орфографічний словник української мови
- неповторний — див. хороший Словник синонімів Вусика
- неповторний — НЕПОВТО́РНИЙ, а, е. Який не може повторитися. Ти [школо] живеш і житимеш завжди в серці як свідок моєї неповторної юності (Ю. Збанацький); // Те саме, що неповтори́мий. Сьогодні все навкруги було іншим, неповторним фантастично прекрасним... (О. Словник української мови у 20 томах
- неповторний — БЕЗПОВОРО́ТНИЙ (який не повертається або вже не повернеться ніколи), НЕПОВОРО́ТНИЙ рідше; НЕОБОРО́ТНИЙ (який не може відбутися, повторитися знову); НЕПОВТО́РНИЙ (про час, період, визначний у якомусь відношенні). Словник синонімів української мови
- неповторний — НЕПОВТО́РНИЙ, а, е. Який не може повторитися. Ти [школо] живеш і житимеш завжди в серці як свідок моєї неповторної юності (Збан., Малин. дзвін, 1958,3); // Те саме, що неповтори́мий. Словник української мови в 11 томах