1. Словник української мови у 20 томах

нерухомо

НЕРУХО́МО.

Присл. до нерухо́мий 1.

Гнат лежав нерухомо, наче нічого не чув (М. Коцюбинський);

Каштан стояв нерухомо, ніби побоювався струснути з себе пухнасті сніжинки (А. Хижняк).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. нерухомо — нерухо́мо прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. нерухомо — (перев. з сл. стати, стояти сидіти, зупинитися та ін.) як (мов, наче і т. ін.) укопаний (умурований, вритий); як (мов, наче і т. ін.) стовп (пень, скеля); як (мов і т. ін.) кам’яний [стовп]; як (мов, немов і т. ін. Словник фразеологічних синонімів
  3. нерухомо — Присл. до нерухомий I 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. нерухомо — Нерухо́мо, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. нерухомо — НЕРУХО́МО. Присл. до нерухо́мий¹ 1 Гнат лежав нерухомо, наче нічого не чув (Коцюб., І, 1955, 39); Каштан стояв нерухомо, ніби побоювався струснути з себе пухнасті сніжинки (Хижняк, Тамара, 1959, 280). Словник української мови в 11 томах
  6. нерухомо — Нерухо́мо нар. Неподвижно. Звелів стояти, кажеш? — Нерухомо! К. ЦН. 261. Цілісінький день пролежать нерухомо. МВ. ІІ. 8. Словник української мови Грінченка