нехитрий
НЕХИ́ТРИЙ, а, е.
1. Який не вдається до хитрощів, не здатний хитрувати; простодушний, нелукавий.
[Орися:] Я повинна розшукати Юрка і обрятувати його. Може, він де в тюрмі уже? Він такий нехитрий!.. (М. Кропивницький).
2. розм. Простий щодо задуму, складу, будови, мелодії і т. ін.; немудрящий, немудрий (у 2 знач.).
Вона помітила нехитрий маневр з папірцем (А. Головко);
Він розумів, що одному старому буде жити важко, що треба ж комусь .. вести нехитре домашнє господарство (Григорій Тютюнник);
Тиха така вона, нехитра ся мелодія, і видко відразу, що написана тим великим композитором, ім'я которому – нарід [народ] (Г. Хоткевич).
3. Звичайний, не особливий, нічим не примітний; такий собі, сякий-такий, невигадливий.
Тиха така вона, нехитра ся мелодія (Г. Хоткевич).
4. Перев. про твори мистецтва і літератури – який не відзначається глибиною змісту, недосконалий за формою; розрахований на невибагливі смаки; примітивний.
Книжковий ринок завалений нехитрими оповіданнячками, а серйозна література дожидається кращих часів (з газ.).
5. Який не торкається суті справи, надто загальний; поверховий.
Суспільну цілеспрямованість .. мистецтва поет часом сплутує з нехитрою утилітарністю (з наук. літ.).
Значення в інших словниках
- нехитрий — нехи́трий прикметник Орфографічний словник української мови
- нехитрий — див. простий Словник синонімів Вусика
- нехитрий — -а, -е. 1》 Який не вдається до хитрощів, нездатний хитрувати. 2》 розм. Простий щодо задуму, складу, будови, мелодії і т. ін. Нехитре діло. Великий тлумачний словник сучасної мови
- нехитрий — ді́ло нехи́тре. Немає нічого складного; дуже легко. — Оце в них кулемет,— показав пальцем дядя Гриша.— Якби вдалось: Митько ось береться його зіпсувати.— А діло нехитре,— вставив партизан.— Непомітно у дуло запхнув щось і готово! (А. Фразеологічний словник української мови
- нехитрий — ПРИМІТИ́ВНИЙ (перев. про твори мистецтва і літератури — який не відзначається глибиною змісту, недосконалий за формою; розрахований на невибагливі смаки), СПРО́ЩЕНИЙ, ЛУБОЧНИЙ, КУСТА́РНИЙ, НЕХИ́ТРИЙ, УБОГИЙ (за змістом, задумом). Словник синонімів української мови
- нехитрий — НЕХИ́ТРИЙ, а, е. 1. Який не вдається до хитрощів, не здатний хитрувати. [Орися:] Я повинна розшукати Юрка і обрятувати його. Може, він де в тюрмі уже? Він такий нехитрий!.. (Кроп., III, 1959, 101). 2. розм. Словник української мови в 11 томах