1. Фразеологічний словник української мови

нехитрий

ді́ло нехи́тре. Немає нічого складного; дуже легко. — Оце в них кулемет,— показав пальцем дядя Гриша.— Якби вдалось: Митько ось береться його зіпсувати.— А діло нехитре,— вставив партизан.— Непомітно у дуло запхнув щось і готово! (А. Головко); — Сама знаю, що борг не легке діло, позичити — діло нехитре, хитріше віддавати (М. Стельмах).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. нехитрий — нехи́трий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. нехитрий — див. простий Словник синонімів Вусика
  3. нехитрий — -а, -е. 1》 Який не вдається до хитрощів, нездатний хитрувати. 2》 розм. Простий щодо задуму, складу, будови, мелодії і т. ін. Нехитре діло. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. нехитрий — НЕХИ́ТРИЙ, а, е. 1. Який не вдається до хитрощів, не здатний хитрувати; простодушний, нелукавий. [Орися:] Я повинна розшукати Юрка і обрятувати його. Може, він де в тюрмі уже? Він такий нехитрий!.. (М. Кропивницький). 2. розм. Словник української мови у 20 томах
  5. нехитрий — ПРИМІТИ́ВНИЙ (перев. про твори мистецтва і літератури — який не відзначається глибиною змісту, недосконалий за формою; розрахований на невибагливі смаки), СПРО́ЩЕНИЙ, ЛУБОЧНИЙ, КУСТА́РНИЙ, НЕХИ́ТРИЙ, УБОГИЙ (за змістом, задумом). Словник синонімів української мови
  6. нехитрий — НЕХИ́ТРИЙ, а, е. 1. Який не вдається до хитрощів, не здатний хитрувати. [Орися:] Я повинна розшукати Юрка і обрятувати його. Може, він де в тюрмі уже? Він такий нехитрий!.. (Кроп., III, 1959, 101). 2. розм. Словник української мови в 11 томах