нечистий

до бі́сової (лихо́ї, чо́ртової і т. ін.) ма́тері; к бі́совій (лихі́й, чо́ртовій і т. ін) ма́тері кого, що і без додатка, лайл. 1. Уживається для вираження незадоволення ким-, чим-небудь, обурення, гніву і т. ін. з якогось приводу. — О, я знаю, ти од цього (вчинку) відмовишся й під петлею. Але це правда. І до бісової матері всі теорії. Я практик. Знаєш, скільки вже на моєму рахунку… (Ю. Мушкетик); З хати димом, з двору вітром к чортовій матері (Укр.. присл..); Невкипілий сказав гаряче: — Правильно каже Юхим. І к чортовій матері! Сидиш у кругу, так кругову й пий! А хитрувати нічого. (А. Головко). ну к лихі́й (нечи́стій) ма́тері кого. (Копистка:) Випий, зіронько!.. Та випий, ну тебе к лихій матері! (Параска:) От сатана, таки спокусив (М. Куліш); — Та ну тебе к нечистій матері!— скрикнув Лушня, як увірвав його по плечу Чіпка (Панас Мирний). 2. з дієсл. Уживається для підсилення висловлюваного; дотла, нанівець, неодмінно і т. ін. Ти дома тільки спала та вилежувалася… У тебе обіду не діждешся; у тебе і хліб глевкий, і з хати к бісовій матері тепло випустиш (Панас Мирний); // Без сліду, геть. Через мить вода вирвала к нечистій матері у нього (Йоньки) люльку з зубів і змила з голови бриля.— Переймай! — загорланив він, вигрібаючись із води (Григорій Тютюнник). к бі́совій (лихі́й) ма́мі. — От взяв би — р-раз, р-раз, розвалив би (гуральню) к бісовій мамі, зрівняв би з землею, щоб і пам’ять пропала на віки вішні (вічні) (М. Коцюбинський); Мати розповіла, що складав старий стіжок соломи за хлівом і вже вершити почав, як прийшло йому в голову чогось у хату сходити. Тільки він туди зайшов, бачить у вікно: зірвало вихором вершняк, закрутило понад садом і понесло к лихій мамі (Григорій Тютюнник); — Е, синок,— мовив старий, не зводячи на нього очей,— якби я за кожним словом у кишеню ліз, то вже б давно кишені пообдирав к лихій мамі… (Григір Тютюнник). 3. перев. зі сл. забира́тися, йти, гна́ти і т. ін. Уживається для вираження небажання терпіти чиюсь присутність; геть, подалі звідси і т. ін. — А як не хоче (Ярина), то забирайтесь собі всі к чортовій матері, я знайду інших! (Леся Українка); — Цить, підла,— крикнув на неї (Уляну) пан.— Не реви, а не то убирайся к бісовій матері (Панас Мирний); — Та ж би там, у столиці, побачивши таке диво, зараз би нагнали і к лихій матері: “Ачу, невмиване, на село до ціпа!..” (М. Коцюбинський); (Ївга:) Коли б ви, паниченьку, зділали (зробили) милось (милість) та швидше допросили мого Левка! — Якого там Левка? Піди собі к нечистій матері з ним!.. (Г. Квітка-Основ’яненко); — Гетьте к нечистій матері! — Крикне жорстокий запорожець.— Якого біса лазите передо мною? (П. Куліш); (Гайда (по телефону до Крикуна):) Негайно забирайтеся звідси до чортової матері (О. Корнійчук); — Інспекція з штабу армії! — Доповів черговий.— Жени їх до чортової матері! — Розсердився Боженко.— Мені не інспекція потрібна, а люди! (О. Довженко). 4. тільки до бі́сової ма́тері кого, чого, фам. Дуже багато кого-, чого-небудь. Розвелось їх (“зірок”, “зірочок”) до бісової матері, та все неяскраві (З газети).

іди́ (собі́) к бі́совому ба́тькові (к нечи́стій ма́тері), лайл. Уживається для вираження почуття гніву на кого-небудь, незадоволення кимось, обурення з приводу чогось, бажання позбутися когось. — По копі з шагом…більше не можна дати (за хліб)… — Іди ти к бісовому батькові, — одрубав Чіпка та й пішов сам до хати (Панас Мирний); — Тілько (тільки) наш чернечий устав кращий од монастирського. У нас скоро чоловіка спантеличить мирська суєта, то в куну (в’язницю) або до кози не саджають, а зараз — іди собі к нечистій матері (П. Куліш).

лихи́й (рідше нечи́стий, ді́дько і т.ін.) попу́тав кого і без додатка. Хто-небудь зробив щось погане, допустив помилку, не передбачивши небажаного результату; піддався спокусі. Гуменя того монастиря, де я була, казала: зробила ти гріх тяжкий .. То тебе, каже, лихий попутав (Панас Мирний); — Може, й справді звір який хлопця доп’яв або лихий попутав (П. Колесник); — Не прикидайся, Левку, овечкою. Хто мої ліси обкрадає? Левко похнюпився: — Був гріх, милостивий пане, в минулому році, попутав нечистий (М. Стельмах); — А вже найбільша моя провина — що дідько попутав мене, нараяв чи напоумив мене одружитися (Т. Масенко); // з інфін. Хтось необдумано вирішив щось зробити, зважився, спокусився на щось. Та лихий його попутав провідати (дізнатися) про Хруща (Панас Мирний); І попутав же його (чоловіка) нечистий зв’язатися з тими пасажирами (В. Собко). лихи́й поплу́тав. Цього гріха Артем і сам собі не міг дарувати.— Лихий поплутав, — говорив він, виправдуючись (В. Гжицький).

нечи́стий на ру́ку. Схильний до злодійства, шахрайства, хабарництва і т. ін. — Шануйтеся, хлопці. Знаю: всі ви нечисті на руку. Спіймаю, позбудетеся останньої сорочки (М. Стельмах); Ніла, що саме крутилася на своєму подвір’ї, порадила постояльцям остерігатися цього відвідувача, бо він на руку нечистий (Є. Гуцало); Нагляд за Тессьє показав, що він вельми нечистий на руку, а застави від своїх клієнтів бере в підвалі (З журналу). хапки́й на ру́ку. (Олімпіада:) Наглядай за нею, щоб часом чого не вкрала з комори. Щось вона мені здається хапкою на руку (М. Кропивницький).

чорт (ді́дько, нечи́стий і т. ін.) несе́ / прині́с (поні́с); нечи́ста (си́ла) / несе́ принесла́ (понесла́) кого, грубо. Уживається для вираження незадоволення з приводу небажаної появи кого-небудь десь або неприємних наслідків чийогось приходу кудись. Стукіт у двері. Всі обертаються. (Шалімов:) Ще когось чорт несе (І. Кочерга); — Та хто іде? — Максим! Який Максим?.. Ой горе… Дідько знов несе… (М. Стельмах); Яєць… нанесла (качка). За дітей помовка. Аж нечистая несе Голодного вовка (С. Руданський); — Німців чорт приніс — і ті нас не минули. Двоє курей були — постріляли (Ю. Збанацький); — Я не бачу тут нічого незвичайного, крім пороху і вибоїн. Чорт мене поніс у цю діру (О. Довженко); Нечистий поніс мене восени в гості до куми на перець (І. Нечуй-Левицький); — І звідкіль принесла його нечиста сила! — казали другі.— Тільки де два-три чоловіки зійдуться, то вже й його чортяка хоч-нехоч внесе туди! Не дав начитатися уволю (С. Васильченко). чорти́ несу́ть / прине́сли. — Сафрон Варчук! — здивовано промовив Тимофій. — Тьху! Куди його чорти несуть проти ночі? Чи не на відрізану землю подивитися? — аж підвівся Мірошниченко (М. Стельмах); — Не бійся, ми заберемо свій товар удосвіта, — пояснила Соломія, — а може й сьогодні вночі. Не лежати ж йому отут у хаті? Ще когось чорти принесуть (В. Кучер). чорти́ притаска́ли. — Так от кого чорти притаскали до нього. Так от хто щосили тарабанить у двері (М. Стельмах). чорт (ді́дько) нані́с (позно́сив, понано́сив) (про всіх або багатьох). (Храпко:) А чорт їх (дітей) наніс сюди (Панас Мирний); — Я тобі казала: не гукай! — корила його Марія.. — А я знав, що їх там чорт позносив… (Панас Мирний); — І понаносив дідько на нашу голову всяку… шваль (Переклад С. Масляка). чортя́ка понесла́. (Сербин:) Понесла мене чортяка так зарані — і набрів замість Мар’яни старого диявола (С. Васильченко).

чорт (нечи́стий, бене́ря) но́сить кого, грубо. Уживається для вираження незадоволення з приводу того, що хтось невчасно або багато, без потреби ходить, вештається в різних місцях. — Що тебе, Іване, нечистий носить по селу серед ночі? — буркотіла Марія, відчиняючи двері Жменякові (М. Томчаній); — Маковея десь бенеря носить, і на обід не з’являвся… (О. Гончар); — Чого це тебе так рано бенеря носить, Самійле? (О. Копиленко). чорти́ но́сять. — Голобородька немає? — Нема. — Де його чорти носять?! — Війна, товаришу полковнику,— скрушно похитав головою старий (С. Голованівський); Де тільки й носили чорти Федька всі оці роки! Всю громадянську не злазив з коня (А. Дімаров). чортя́ка но́сить. — І де чортяка їх носить до півночі! Ходять уночі з чортами разом, та ще їм двері одчиняй! — верещала по один бік Мотря (І. Нечуй-Левицький).

як (мов, ні́би і т. ін.) лихи́й (рідше нечи́стий, біс і т. ін.) попу́тав кого і без додатка. Сталося з ким-небудь щось неприємне, небажане; не пощастило комусь. Думалось, хоч дочка не буде такою. Аж воно, бач, мов лихий попутав. І вона Богдановою дорогою пішла (І. Цюпа).