1. Великий тлумачний словник сучасної мови

нечистий

нечи́стий

-а, -е.

1》 Брудний, непомитий, непочищений і т. ін.

|| У якому є сміття, бруд, покидьки; неприбраний.

2》 Неоднорідний, з домішкою чого-небудь.

3》 Неправильний, неточний (про звуки мови, вимову і т. ін.).

4》 перен. Який виражає порушення загальноприйнятих норм поведінки; гріховний, аморальний.

5》 перен. В основі якого лежать нечесні дії, обман, шахрайство.

6》 За релігійними уявленями – зв'язаний зі злим духом.

7》 у знач. ім. нечистий, -того, ч.; нечиста, -тої, ж. За релігійними уявленями – надприродна істота, що втілює в собі зло; біс, чорт, сатана, відьма.

Нечистий би його взяв — уживається як лайливий вираз.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. нечистий — нечи́стий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. нечистий — Брудний, непомитий, невмитий, невимитий, нечищений, неприбраний; (з домішкою) забруднений, неоднорідний, (- воду) каламутний; (- мову) калічений, неправильний; П. гріховний, аморальний; (- гру) нечесний; ЯК ІМ. ДІДЬКО. Словник синонімів Караванського
  3. нечистий — див. каламутний; чорт Словник синонімів Вусика
  4. нечистий — НЕЧИ́СТИЙ, а, е. 1. Брудний, непомитий, непочищений і т. ін. Йду до церкви та гляну, що в мене нечисті руки, та й зайду до криниці й помию собі руки й ноги (І. Нечуй-Левицький); // У якому є сміття, бруд, покидьки; неприбраний. Словник української мови у 20 томах
  5. нечистий — до бі́сової (лихо́ї, чо́ртової і т. ін.) ма́тері; к бі́совій (лихі́й, чо́ртовій і т. ін) ма́тері кого, що і без додатка, лайл. 1. Уживається для вираження незадоволення ким-, чим-небудь, обурення, гніву і т. ін. з якогось приводу. Фразеологічний словник української мови
  6. нечистий — БРУДНИ́Й (про зовнішній вигляд кого-, чого-небудь — покритий брудом, немитий і т. ін.), ЗАБРУ́ДНЕНИЙ, ЗАМА́ЗАНИЙ розм., ВИ́МАЗАНИЙ розм., ЗАВО́ЖЕНИЙ розм., ЗАМА́ЩЕНИЙ розм., ЗАВА́ЛЯНИЙ діал.; ЗАМУ́РЗАНИЙ розм., ЗАШМАРО́ВАНИЙ розм., МУРЗА́ТИЙ розм. Словник синонімів української мови
  7. нечистий — Нечи́стий, -та, -те Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. нечистий — НЕЧИ́СТИЙ, а, е. 1. Брудний, непомитий, непочищений і т. ін. Йду до церкви та гляну, що в мене нечисті руки, та й зайду до криниці й помию собі руки й ноги (Н.-Лев., II, 1956, 17); // У якому є сміття, бруд, покидьки; неприбраний. Словник української мови в 11 томах
  9. нечистий — Нечи́стий, -а, -е 1) Нечистый, грязный. 2) Чертъ. нечиста сила. Злые духи. нечиста мати. Чертова мать, чертовка. Яка нечиста мати тебе сюди занесла? Стор. Словник української мови Грінченка