нечистий

НЕЧИ́СТИЙ, а, е.

1. Брудний, непомитий, непочищений і т. ін.

Йду до церкви та гляну, що в мене нечисті руки, та й зайду до криниці й помию собі руки й ноги (І. Нечуй-Левицький);

// У якому є сміття, бруд, покидьки; неприбраний.

Розчинилася давно, давно вже закрита брама тюрми і показала світові свій чорний нечистий двір (Панас Мирний);

Щоб відійти від гріха, швидко обертається [Роман] і вилітає з нечистої, тісної од всякого добра кімнати (М. Стельмах).

2. Неоднорідний, з домішкою чого-небудь.

Нечистий бензин давав стільки диму, що утворився швидко синій газ (Ю. Яновський).

3. перен. Неправильний, неточний, якій не відповідає нормі (про мову, вимову і т. ін.).

Перечитав я Ваші байки, .. мова де-де нечиста (Панас Мирний);

– Боюся, що моя нечиста вимова вразить вашу любов до рідного слова (Ю. Смолич).

4. перен. Який виражає порушення узвичаєних норм поведінки; гріховний, аморальний.

[Кай Летіцій:] Та якось аж немило говорити. Сабіну та засуджено за зв'язок нечистий з рідним братом (Леся Українка);

Жадна [жодна] нечиста думка не засмітила їй серця (М. Коцюбинський).

5. перен. В основі якого лежать нечесні дії, обман, шахрайство.

Він сидів, у три погибелі зігнувшись, на брудній підлозі коло шахматної дошки.., завжди готовий дряпатися нігтями за нечисту гру (С. Васильченко).

6. За релігійними уявленнями – пов'язаний з надприродними ворожими людині силами, злим духом і т. ін.

Не можна мені довше на Ришканівці жити, думаю я: тут місце нечисте, а моя кума відьма (І. Нечуй-Левицький);

Це їй нагадало клапті з тих казок, де страховища стережуть нечисті багатства (М. Стельмах).

7. у знач. ім. нечи́стий, того, ч.; нечи́ста, тої, ж. За релігійними уявленнями – надприродна істота, що втілює в собі зло; біс, чорт, сатана.

Йому здалось, що нечистий перекинувся звірюкою й плигнув у садок (І. Нечуй-Левицький);

Пішли вони [коноводи] в Диблі і зовсім уже налагодилися вивести пару добрих коней. Коли тут нечиста нагнала гурт п'яних.., і вся справа ляснула (Б. Грінченко).

Злий (нечи́стий, лихи́й і т. ін.) дух <�Дух тьми> див. дух;

Нечи́ста си́ла див. си́ла.

◇ Бий мене́ нечи́ста си́ла див. би́ти;

Біс (чорт, нечи́стий і т. ін.) спокуша́є / спокуси́в див. біс¹;

Враг (нечи́стий, чорт) його́ (її́, їх і т. ін.) [ма́тір (ду́шу)] зна́є (зна) <�Нечи́ста його́ (її́, їх і т. ін.) ма́ти зна́є (зна)> див. враг;

Вра́жа (нечи́ста, лиха́ і т. ін.) ма́ти див. ма́ти¹;

Зна́тися з чорта́ми (нечи́стою си́лою, нечи́стим) див. зна́тися;

Іди́ [собі́] к бі́совому ба́тькові (к нечи́стій ма́тері) див. іти́;

Куди́ чорт (біс, нечи́стий і т. ін.) поні́с див. чорт;

Лихи́й (рідше нечи́стий, ді́дько і т. ін.) попу́тав (поплу́тав) див. лихи́й¹;

Нечи́ста рука́; Нечи́сті ру́ки див. рука́;

Нечи́сте ді́ло див. ді́ло;

Нечи́сте сумлі́ння див. сумлі́ння;

(1) Нечи́стий би його́ взяв – уживається як лайливий вираз;

(2) Нечи́стий на ру́ку – схильний до злодійства, шахрайства, хабарництва і т. ін.

– Шануйтеся, хлопці. Знаю: всі ви нечисті на руку. Спіймаю, позбудетеся останньої сорочки (М. Стельмах);

Ніла, що саме крутилася на своєму подвір'ї, порадила постояльцям остерігатися цього відвідувача, бо він на руку нечистий (Є. Гуцало);

Нагляд за Тессьє показав, що він вельми нечистий на руку, а застави від своїх клієнтів бере в підвалі (із журн.);

Хапки́й на ру́ку.

[Олімпіада:] Наглядай за нею, щоб часом чого не вкрала з комори. Щось вона мені здається хапкою на руку (М. Кропивницький);

(3) Нечи́стий на со́вість хто – хто-небудь вчинив злочин або зробив непорядний, непристойний вчинок.

– Не можу отак на світі жити .. Совість нечиста в мене, і я далі не можу... не можу мовчати (А. Шиян);

Було в газетах чимало й фейлетонів, в яких картали нечистих на совість людей (Я. Гримайло);

(4) Ну к нечи́стій ма́тері (д) див. ма́тір.