нечистий
НЕЧИ́СТИЙ, а, е.
1. Брудний, непомитий, непочищений і т. ін.
Йду до церкви та гляну, що в мене нечисті руки, та й зайду до криниці й помию собі руки й ноги (Н.-Лев., II, 1956, 17);
// У якому є сміття, бруд, покидьки; неприбраний.
Розчинилася давно, давно вже закрита брама тюрми і показала світові свій чорний нечистий двір (Мирний, І, 1954, 45);
Щоб відійти від гріха, швидко обертається [Роман] і вилітає з нечистої, тісної од всякого добра кімнати (Стельмах, І, 1962, 122).
2. Неоднорідний, з домішкою чого-небудь.
Сіра, нечиста вода пливла ліниво, заспано під уранішнім туманом… (Гр., II, 1963, 275);
Грузовик повернув із широкої вулиці в цей заулок і одразу застряв. Там було болото. Нечистий бензин давав стільки диму, що утворився швидко синій газ (Ю. Янов., І, 1958, 197).
3. Неправильний, неточний (про звуки мови, вимову і т. ін.).
Перечитав я Ваші байки, .. мова де-де нечиста (Мирний, V, 1955, 384);
— Боюся, що моя нечиста вимова вразить вашу любов до рідного слова (Смолич, І, 1958, 57).
4. перен. Який виражає порушення загальноприйнятих норм поведінки; гріховний, аморальний.
[Кай Летіцій:] Та якось аж немило говорити. Сабіну та засуджено за зв’язок нечистий з рідним братом (Л. Укр., II, 1951, 368).
5. перен. В основі якого лежать нечесні дії, обман, шахрайство.
В усіх капіталістичних країнах існують відсталі елементи робітничого класу, які переконані, що парламент є справжнім представником народу, і не бачать, що там застосовуються нечисті засоби (Ленін, 31, 1951, 219);
Він сидів, у три погибелі зігнувшись, на брудній підлозі коло шахматної дошки.., завжди готовий дряпатися нігтями за нечисту гру (Вас., II, 1959, 148).
6. За релігійними забобонами — зв’язаний зі злим духом.
Не можна мені довше на Ришканівці жити, думаю я: тут місце нечисте, а моя кума відьма (Н.-Лев., III, 1956, 260);
Це їй нагадало клапті з тих казок, де страховища стережуть нечисті багатства (Стельмах, І, 1962, 295).
7. у знач. ім. нечи́стий, того, ч.; нечи́ста, тої, ж. За релігійними забобонами — надприродна істота, що втілює в собі зло; біс, чорт, сатана.
Йому здалось, що нечистий перекинувся звірюкою й плигнув у садок (Н.-Лев., І, 1956, 353);
Пішли вони [коноводи] в Диблі і зовсім уже налагодилися вивести пару добрих коней. Коли тут нечиста нагнала гурт п’яних.., і вся справа ляснула (Гр., II, 1963, 275).
◊ К нечи́стій ма́тері, лайл. — уживається для вираження незадоволення, досади і т. ін. з приводу чиєїсь поведінки, вчинків і т.ін.
— Та ну тебе к нечистій матері!.. — скрикнув Лушня, як увірвав його по плечу Чіпка… (Мирний, І, 1949, 285);
Через мить вода вирвала к нечистій матері у нього люльку із зубів і змила з голови бриля (Тют., Вир, 1964, 277);
Куди́ (зві́дки) нечи́стий (чорт, чорти́ і т. ін.) несе́ (несу́ть) див. нести́;
Нечи́ста рука́; Нечи́сті ру́ки — безчесний, непорядний вчинок.
Лихий ворог позавидував йому, одняв землю, закрив своєю нечистою рукою її милий образ… (Мирний, І, 1949, 251);
Нечи́стий но́сить див. носи́ти;
Нечи́ста си́ла:
а) те саме, що Злий (нечи́стий, лихи́й і т. ін.) дух (див.
дух). Зять називав тестя божевільним та казав, що він запродав душу нечистій силі (Коцюб., III, 1956, 10);
*У порівн. В темні, безмісячні ночі, мов нечиста сила, .. прослизали заскорузлі, просалені ду самої душі баришники в голодне місто (Стельмах, II, 1962, 35);
б) уживається як лайливий вираз.
Ось Василина й непорядок угледіла, кинулась до сіней і там загримів її обурений голос: — Куди це і для чого це, нечиста сило, решето цупиш? (Стельмах, І, 1962, 516);
Нечи́ста со́вість у кого; Нечи́стий на со́вість хто-хто-небудь вчинив злочин або зробив непорядний, непристойний вчинок.
— Не можу отак на світі жити.. Совість нечиста в мене, і я далі не можу… не можу мовчати (Шиян, Баланда, 1957, 96);
Було в газетах чимало й фейлетонів, в яких картали нечистих на совість людей (Грим., Подробиці.., 1956, 127);
Нечи́стий би його́ взяв — уживається як лайливий вираз;
Нечи́стий дух див. дух;
Нечи́стий (лихи́й) поплу́тав див. поплу́тати;
Нечи́стий на ру́ку — здатний красти, шахрувати.
Жив в одному селі дяк Данило і дуже нечистий на руку. Щоразу в церковній касі за його дякування бракувало то два злотих, то п’ять (Україна.., І, 1960, 141);
Так, ніби непоганий хлопчина, і завзятий, і в боях не останній, а от на руку нечистий (Баш, На землі.., 1957, 51).
Значення в інших словниках
- нечистий — нечи́стий прикметник Орфографічний словник української мови
- нечистий — Брудний, непомитий, невмитий, невимитий, нечищений, неприбраний; (з домішкою) забруднений, неоднорідний, (- воду) каламутний; (- мову) калічений, неправильний; П. гріховний, аморальний; (- гру) нечесний; ЯК ІМ. ДІДЬКО. Словник синонімів Караванського
- нечистий — див. каламутний; чорт Словник синонімів Вусика
- нечистий — -а, -е. 1》 Брудний, непомитий, непочищений і т. ін. || У якому є сміття, бруд, покидьки; неприбраний. 2》 Неоднорідний, з домішкою чого-небудь. 3》 Неправильний, неточний (про звуки мови, вимову і т. ін.). 4》 перен. Великий тлумачний словник сучасної мови
- нечистий — НЕЧИ́СТИЙ, а, е. 1. Брудний, непомитий, непочищений і т. ін. Йду до церкви та гляну, що в мене нечисті руки, та й зайду до криниці й помию собі руки й ноги (І. Нечуй-Левицький); // У якому є сміття, бруд, покидьки; неприбраний. Словник української мови у 20 томах
- нечистий — до бі́сової (лихо́ї, чо́ртової і т. ін.) ма́тері; к бі́совій (лихі́й, чо́ртовій і т. ін) ма́тері кого, що і без додатка, лайл. 1. Уживається для вираження незадоволення ким-, чим-небудь, обурення, гніву і т. ін. з якогось приводу. Фразеологічний словник української мови
- нечистий — БРУДНИ́Й (про зовнішній вигляд кого-, чого-небудь — покритий брудом, немитий і т. ін.), ЗАБРУ́ДНЕНИЙ, ЗАМА́ЗАНИЙ розм., ВИ́МАЗАНИЙ розм., ЗАВО́ЖЕНИЙ розм., ЗАМА́ЩЕНИЙ розм., ЗАВА́ЛЯНИЙ діал.; ЗАМУ́РЗАНИЙ розм., ЗАШМАРО́ВАНИЙ розм., МУРЗА́ТИЙ розм. Словник синонімів української мови
- нечистий — Нечи́стий, -та, -те Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- нечистий — Нечи́стий, -а, -е 1) Нечистый, грязный. 2) Чертъ. нечиста сила. Злые духи. нечиста мати. Чертова мать, чертовка. Яка нечиста мати тебе сюди занесла? Стор. Словник української мови Грінченка