1. Словник української мови у 20 томах

номоканон

НОМОКАНО́Н, а, ч.

1. Збірник прав у Візантійській імперії та інших державах, що брали за взірець її правовий лад.

2. рел. У православній церкві – збірник приписів для церковних справ і світських, які стосуються церковного життя.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. номоканон — номокано́н іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. номоканон — -а, ч. Збірник церковних канонів та цивільних законів, які стосуються побуту та сімейного права Візантійської імперії. Великий тлумачний словник сучасної мови