номоканон

номокано́н

іменник чоловічого роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. номоканон — -а, ч. Збірник церковних канонів та цивільних законів, які стосуються побуту та сімейного права Візантійської імперії. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. номоканон — НОМОКАНО́Н, а, ч. 1. Збірник прав у Візантійській імперії та інших державах, що брали за взірець її правовий лад. 2. рел. У православній церкві – збірник приписів для церковних справ і світських, які стосуються церковного життя. Словник української мови у 20 томах