ніж

НІЖ¹, ножа́, ч.

1. Знаряддя, інструмент для різання, що складається з леза та ручки.

Ярема Не ріже – лютує: З ножем в руках, на пожарах І днює й ночує (Т. Шевченко);

Мічурін розрізав яблуко ножем і дав половину хлопцеві (О. Довженко);

* Образно. Хто міг ждати, що сталевий врангелівський ніж, який Антанта потай відточувала всю весну в Криму, саме зараз з такою силою вріжеться у відкриту спину республіки? (О. Гончар);

* У порівн. Карпо ледве вглядів на ходу її гострі, як ніж, очі (І. Нечуй-Левицький).

2. Різальна частина різних інструментів, апаратів, машин і т. ін.

Робочими органами плуга є ніж, леміш, полиця, передплужник (з навч. літ.);

Загублені ножі м'ясорубки легко замінити іншими без будь-якої допоміжної роботи (з навч. літ.);

Крила жниварки нахиляють до зубастого ножа все нові й нові стебла (М. Руденко).

(1) Фі́нський ніж – короткий ніж із грубим лезом, який носять у піхвах.

Бачу я їх [кореспондентів], як зараз. Пістолети, фінські ножі, сумки з паперами, поголені обличчя (Ю. Яновський).

◇ Без ножа́ рі́зати див. рі́зати;

Встроми́ти (да́ти, всади́ти і т. ін.) ніж (ножа́) в спи́ну (рідше в се́рце) див. встромля́ти;

(2) Встроми́ти ножа́ в се́рце (д) див. встромля́ти;

Гостри́ти (виго́стрювати, рідше точи́ти, наго́стрювати і т. ін.) / ви́гострити (нагостри́ти) ніж (меч, соки́ру і т. ін.) див. гостри́ти;

(3) Кра́яти ноже́м по се́рці (д) див. кра́яти;

Ляга́ти / лягти́ під ніж (на стіл) див. ляга́ти;

На ві́стрі ножа́ див. ві́стря;

(4) На́че вда́рив хто го́стрим ноже́м (д) див. хто¹; На́че (мов, як і т. ін.) ноже́м полосну́ти по се́рцю див. полосну́ти;

(5) Ніж у спи́ну – зрадницька підступна поведінка щодо кого-, чого-небудь.

У тому світі, де вона живе, людина може розраховувати тільки на саму себе, а від інших має чекати лиш підступності, отрути, ножа в спину (з газ.);

(6) Ноже́м мо́жна рі́зати (д) див. рі́зати;

(7) Ноже́м по се́рцю – Відчувати гострий біль, тривогу.

Вітер почина грати на далекім воринні .. Дз-з-и-и .. Висотує жили і крає ножем по серцю (М. Коцюбинський);

(8) Ноже́м різону́ти (д) див. рі́зати;

(9) Під ніж:

а) на заріз, на забій, на смерть.

Аж тут хазяїн шасть у хлів І, взявши за роги, Вола під ніж повів (Є. Гребінка);

Але робиться це все по звичці, і, здається, заревуть зараз усі, як бики, що їх женуть – женуть під ніж (Ю. Яновський);

б) перев. зі сл. ляга́ти на операцію.

– Коли лягаєте під ніж, то не можна бути певним за завтра (Ю. Смолич);

Дивуюсь іще, як вистарчило [вистачило] мені сил дорогу цю витримати! Але про неї занотую докладніше згодом, після операції. Так от – завтра під ніж. Поможи, Боже! (А. Любченко);

Пристава́ти / приста́ти (приступи́ти) з [го́стрим] ноже́м до го́рла див. пристава́ти;

(10) Приступи́ти з го́стрим ноже́м до го́рла (д) див. пристава́ти;

Рі́зати ноже́м див. рі́зати;

(11) Ста́ти го́стрим ноже́м впо́перек го́рла (д) див. става́ти;

Ста́ти на ножі́ див. става́ти;

Ходи́ти по ле́зу бри́тви (ножа́) (по бри́тві, по ни́точці) див. ходи́ти;

(12) Ході́ння по ві́стрю ножа́ (д) див. ходи́ти;

(13) Ході́ння по ле́зу ножа́ (д) див. ходи́ти;

Хоч ноже́м ріж див. рі́зати;

Як (мов) на ножа́х сиді́ти (стоя́ти, бу́ти і т. ін.) див. сиді́ти;

Як (мов, на́че і т. ін.) ноже́м по се́рцю полосну́ти див. полосну́ти;

(14) [Як (мов, ні́би і т. ін.)] на ножа́х:

а) у ворожих стосунках.

– Три годи [роки] не пив з багачами за одним столом, три годи з родом не гуляв, як на ножах був, а сьогодні, виходить, поїду колядувати?.. Не годиться наче так (Д. Косарик);

– Як же воно так випадає, що ми ніяк не можемо з ним вжитися? З першого дня на ножах... (О. Гончар);

б) у напруженому стані; охоплений хвилюванням, тривогою.

– Почин хороший, – каже Наум, а сам і видно, що як на ножах сидить (Г. Квітка-Основ'яненко);

Лодку [човен] раптово наклонить, – очі у тебе – на жах... Милі тримаю долоні, серце моє на ножах... (В. Сосюра);

(15) [Як (мов, ні́би і т. ін.)] ніж го́стрий у се́рце перев. кому, для кого – що-небудь дуже неприємне, що спричиняє душевний біль або взагалі викликає негативні емоції у когось.

– Прощавайте! – промовила дівчина. А Кармелю з нею прощаватися усе одно, що ніж гострий у серце (Марко Вовчок);

– Хіба ти... зовсім відцуралася мене? Вона мовчала. Це мовчання було для хлопця як гострий ніж у серце (О. Донченко);

Як (мов, ні́би і т. ін.) ноже́м відрі́зати див. відрі́зувати;

Як (мов, ні́би і т. ін.) ноже́м вколо́ти в [са́ме] се́рце див. вко́лювати;

Як (мо́в, ні́би і т. ін.) хто встроми́в (вгороди́в) ніж (ножа́, го́лку) в се́рце див. хто¹;

Як (мов, ні́би і т. ін.) хто різну́в (різону́в, кольну́в, шпигону́в і т. ін.) [ноже́м (серпо́м)] [у се́рце (по се́рцю)] див. хто¹.

НІЖ², спол. порівняльний.

1. Уживається для приєднання до простого речення порівняльного звороту, що пояснює який-небудь член цього речення, виражений формою вищого ступеня порівняння прикметника або прислівника.

Туман лежав над селом ще густіший в долині, ніж на горі (М. Коцюбинський);

То було .. село, може, ще старіше, ніж була Вербівка (І. Нечуй-Левицький);

Мій старший хлопець ще дужче, ніж Олекса, зніяковів, уздрівши мене (І. Муратов).

2. Уживається для приєднання порівняльних підрядних речень способу дії, часу.

І гукнуло військо хором: – Ми готові йти до бою! Краще смерть, ніж вічний сором! (Леся Українка);

Але перше ніж наспіли до нього козаки, спис пробив йому груди, і Кукубенко схилився на руки товаришів (О. Довженко).

3. розм. Замість того щоб.

– Ніж оце стояти, пішли б краще та по кухлю пива випили (із журн.).