ніж

НІЖ¹, ножа́, ч.

1. Знаряддя, інструмент для різання, що складається з леза та ручки.

Ярема Не ріже — лютує: З ножем в руках, на пожарах І днює й ночує (Шевч., І, 1963, 131);

Мічурін розрізав яблуко ножем і дав половину хлопцеві (Довж., І, 1958, 411);

*Образно. Хто міг ждати, що сталевий врангелівський ніж, який Антанта потай відточувала всю весну в Криму, саме зараз з такою силою вріжеться у відкриту спину республіки? (Гончар, II, 1959, 273);

*У порівн. Карпо ледве вглядів на ходу її гострі, як ніж, очі (Н.-Лев., II, 1956, 276).

2. Різальна частина різних інструментів, апаратів, машин і т. ін.

Робочими органами плуга є ніж, леміш, полиця, передплужник (Механ. і електриф.., 1953, 13);

Загублені ножі м’ясорубки легко замінити іншими без будь-якої допоміжної роботи (Метод. викл. фрез. спр., 1958, 115);

Крила жниварки нахиляють до зубастого ножа все нові й нові стебла (Руд., Остання шабля, 1959, 80).

◊ Без ножа́ рі́зати (зарі́зати) кого — ставити кого-небудь в скрутне, безвихідне становище; завдавати комусь неприємностей.

— Бійся бога, май серце, Ворух! Чого мене ріжеш без ножа?! (Март., Тв., 1954, 66);

Гостри́ти ножа́ див. гостри́ти;

Да́ти ножа́ в спи́ну кому — підступно вразити кого-небудь.

— Взяла [Катря] наше ковалівське прізвище і на таку ганьбу його кинула? Ножа мені в спину дала (Кучер, Трудна любов, 1960, 383);

Іти́ під ніж див. іти́;

Ляга́ти (лягти́) під ніж — лягати на операцію.

— Проте, знаєте, коли лягаєте під ніж, то не можна бути певним за завтра (Смолич, І, 1958, 82);

[Мов] на ножа́х — у ворожих стосунках.

[Надія:] Люблю [Карпа]… як хорошого, чесного товариша… Жаль, що з батьком на ножах, але я, здається, все зробила, щоб їх помирити (Корн., II, 1955, 226);

Ніж [го́стрий] у се́рце; Ноже́м [го́стрим] у се́рці — що-небудь дуже вражає, спричиняє душевний біль і т. ін.

— Прощавайте! — промовила дівчина. А Кармелю з нею прощаватися усе одно, що ніж гострий у серце (Вовчок, І, 1955, 351);

Кожне тітчине слово гострим ножем поверталося у серці Гнатовому (Коцюб., І, 1955, 25);

Під ніж — на заріз.

Аж тут хазяїн шасть у хлів І, взявши за роги Вола, під ніж повів (Греб., І, 1957, 63);

Пристава́ти (приста́ти) з ноже́м до го́рла — настирливо вимагати чого-небудь.

— Дід собі в комірчині овес видає, а баба в хатині ніяк від циганок не відчепиться: пристали з ножем до горла, де золоті дукачі заховані (Тют., Вир, 1964, 15);

Як (мов) на ножа́х сиді́ти (стоя́ти, бу́ти і т. ін.) — бути весь час у напруженому стані, дуже хвилюватися.

— Почин хороший, — каже Наум, а сам і видно, що як на ножах сидить (Кв.-Осн., II, 1956, 60);

Галя мов на ножах стояла (Мирний, IV, 1955, 143);

Як ноже́м відрі́зати — сказати різко, категорично.

— Каже [Марта]: гарний женишок, тільки вужину голову має. — Справді? — полегшено сміється Дмитро. — Ця може, як ножем відрізати (Стельмах, II, 1962, 351).

НІЖ², спол. порівняльний.

1. Уживається для приєднання до простого речення порівняльного звороту, що пояснює який-небудь член цього речення, виражений формою вищого ступеня порівняння прикметника або прислівника.

Туман лежав над селом ще густіший в долині, ніж на горі (Коцюб., І, 1955, 141);

То було.. село, може, ще старіше, ніж була Вербівка (Н.-Лев., II, 1956, 261);

Мій старший хлопець ще дужче, ніж Олекса, зніяковів, уздрівши мене (Мур., Бук. повість, 1959, 108).

2. Уживається для приєднання порівняльних підрядних речень способу дії, часу.

І гукнуло військо хором: — Ми готові йти до бою! Краще смерть, ніж вічний сором! (Л. Укр., І, 1951, 377);

Але перше ніж наспіли до нього козаки, спис пробив йому груди, і Кукубенко схилився на руки товаришів (Довж., І, 1958, 261).