1. Приповідки або українсько-народня філософія

ніж

Без ножа хліба не вкраїш.

Щоб щось зробити, треба мати відповідні для цього знаряддя.

Складається, як ножик.

Безхарактерна людина.

Такий тупий ніж, що й кишеню не ріже.

Жартома про дуже тупий ніж.

Не жалій нашого ножа, для свого хліба.

Свого хліба можеш їсти скільки хочеш, та нашого не руш.

Не остри ножа, поки не зловиш барана.

Не хвались наперед, що скористаєш.

Такий ніж, що лиш жаби ріж.

Про дуже тупий ніж.

Хоч воду ріж, такий острий ніж.

Іронічно про дуже тупий ніж.

Джерело: Приповідки або українсько-народня філософія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ніж — ніж 1 іменник чоловічого роду ніж 2 сполучник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. ніж — (великий) різак; (складаний) цизорик; (хірурга) скальпель; ев. товариш, побратим; ножик, ножичок, ножака; СП. як, чим, <н. більше, ніж хто>; ніже, аніж|е|. Словник синонімів Караванського
  3. ніж — Ганджар (широкий татарський кинджал), дубас (великий ніж), запоясник, кинджал, кіска (ніж із шматка коси), колій, колодач, колодій, кончан, кончар, кончір, кортик (холодна зброя офіцерів флоту), косак (великий ніж, яким шаткують капусту)... Словник синонімів Вусика
  4. ніж — I ножа, ч. 1》 Знаряддя, інструмент для різання, що складається з леза та ручки. 2》 Різальна частина різних інструментів, апаратів, машин і т. ін. II спол. порівняльний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. ніж — НІЖ¹, ножа́, ч. 1. Знаряддя, інструмент для різання, що складається з леза та ручки. Ярема Не ріже – лютує: З ножем в руках, на пожарах І днює й ночує (Т. Шевченко); Мічурін розрізав яблуко ножем і дав половину хлопцеві (О. Довженко); * Образно. Словник української мови у 20 томах
  6. ніж — без ножа́ рі́зати кого і без додатка. Ставити кого-небудь у скрутне, безвихідне становище; завдавати кому-небудь великих неприємностей. — Бійся Бога, май серце, Борух! Чого мене ріжеш без ножа? (Ю. Мартович); — Ну, що тут у вас сьогодні?... Фразеологічний словник української мови
  7. ніж — Ніж, ніже́ (як), сп.; ні ж присл. (рос. нет же). Лу́чче було́ ді́вчиною, ніж тепе́ра молоди́цею (Пісня). Так ні ж таки́, не п’я́ний (Гоголь) ніж, ножа́, -же́ві, -же́м, на ножі́, но́же і но́жу! ножі́, -жі́в, -жа́м Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. ніж — НІЖ¹, ножа́, ч. 1. Знаряддя, інструмент для різання, що складається з леза та ручки. Ярема Не ріже — лютує: З ножем в руках, на пожарах І днює й ночує (Шевч., І, 1963, 131); Мічурін розрізав яблуко ножем і дав половину хлопцеві (Довж. Словник української мови в 11 томах
  9. ніж — Ніж сз. Нежели, чѣмъ. Бог має більше, ніж роздасть. Ном. № 58. Лучче було дівчиною, ніж тепера молодицею. Мет. --------------- Ніж, ножа м. 1) Ножъ. складений ніж. Карманный, складной ножъ. Левиц. Пов. 228. ум. но́жик. 2) — у плузі = чересло. Шух. І. 165. Словник української мови Грінченка