ніжка
НІ́ЖКА, и, ж.
1. Зменш.-пестл. до нога́.
– Бач, як старається, щоб жінка ніжок не замочила (М. Коцюбинський);
Підгодовані коники хутенько дріботіли ніжками по уторованому шляху, що вився понад річкою (Олесь Досвітній);
Дівчинка .. заляпала босими ніжками по долівці (Григорій Тютюнник);
Біля стіни .. стояв почорнілий стіл і біля нього лежала перевернута догори ніжками лава (О. Донченко).
2. Стебло рослини, нижня частина гриба.
Білі рухливі дзвоники конвалій висять на тонесеньких ніжках (О. Копиленко);
Немов зонти на довгих ніжках, вони тепер стоять усі, – такі червоні, в білих бризках, блищать [гриби] у ранішній росі (Н. Забіла).
Спина́тися і т. ін. / сп'ясти́ся (зіп'ясти́ся, зіпну́тися і т. ін.) на ні́жки (ноженя́та і т. ін.) див. спина́тися;
Става́ти / ста́ти на ні́жки див. става́ти.
△ (1) Чо́рна ні́жка – хвороба рослин, у результаті якої чорніють і загнивають коренева шийка і нижня частина стебла уражених рослин.
Найбільшої шкоди чорна ніжка завдає капусті, тютюну, помідорам, перцю, сіянцям різних деревних порід, а також картоплі (з наук.-попул. літ.).
◇ (2) Ви́простати ні́жки (д) див. витяга́ти;
(3) Козя́ча (кози́на) ні́жка – велика цигарка-самокрутка, загнута грубим кінцем догори.
Коли генерал під'їхав ближче, він побачив шофера в засмальцованому кожушку, що розкурював козячу ніжку (Григорій Тютюнник);
Маруну підходить ближче, подає свого кисета сусідові, закручує козячу ніжку (М. Чабанівський);
Борис скрутив козину ніжку, насипав у неї махорку (В. Земляк);
(4) На куря́чій ні́жці <�На куря́чих ні́жках>, зі сл. ха́тка, хати́на і т. ін. – маленька, вбога, стара.
Він вернеться, як уже його хата буде в воді. Аби вода була добра, то її зовсім розваляє, бо то хатка на курячій ніжці (Б. Грінченко);
Безрідні – і вона, і Прокіп. Усе й горе од того. А була б у них хоч на курячій ніжці хатина – о, жили б! (А. Головко);
Кілька голубих ракет похмуро освітили частину гірської дороги, безлюдне узлісся, лісникову хату на курячих ніжках (О. Гончар);
(5) Па́дати до ні́жок (д) див. па́дати;
Підставля́ти / підста́вити но́гу (ні́жку) див. підставля́ти;
Ха́тка на ку́рячій ні́жці (ла́пці) див. ха́тка.
Значення в інших словниках
- ніжка — ні́жка іменник жіночого роду * Але: дві, три, чотири ні́жки Орфографічний словник української мови
- ніжка — [н’іжка] -жкие, д. і м. н'із'ц'і, мн. н'іжкие, н'іжок Орфоепічний словник української мови
- ніжка — -и, ж. 1》 Зменш.-пестл. до нога. 2》 Стебло рослини, нижня частина гриба. Чорна ніжка — хвороба рослин, за якої чорніє та загниває коренева шийка і корені рослин. Козяча (козина) ніжка — велика цигарка-самокрутка, загнута грубішим кінцем догори. Великий тлумачний словник сучасної мови
- ніжка — (-и) ж. Словник жарґонної лексики української мови
- ніжка — ви́тягти (ви́тягнути, простягти́, простягну́ти, протягну́ти) / витяга́ти (витя́гувати, простяга́ти) но́ги, фам. Померти (про людину). Всі пішли, а його (Зарубу) покинули. Ще, чого доброго, колись отак і ноги витягне. Фразеологічний словник української мови
- ніжка — Ні́жка, ні́жки, -жці; ні́жки́, ні́жо́к Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- ніжка — НІ́ЖКА, и, ж. 1. Зменш.-пестл. до нога́. — Бач, як старається, щоб жінка ніжок не замочила (Коцюб., II, 1955, 33); Підгодовані коники хутенько дріботіли ніжками по уторованому шляху, що вився понад річкою (Досв., Вибр., 1959, 42); Дівчинка.. Словник української мови в 11 томах
- ніжка — Ніжка, -ки ж. 1) ум. отъ нога. 2) Ножка мебели, снаряда. Словник української мови Грінченка