ніжка

НІ́ЖКА, и, ж.

1. Зменш.-пестл. до нога́.

– Бач, як старається, щоб жінка ніжок не замочила (М. Коцюбинський);

Підгодовані коники хутенько дріботіли ніжками по уторованому шляху, що вився понад річкою (Олесь Досвітній);

Дівчинка .. заляпала босими ніжками по долівці (Григорій Тютюнник);

Біля стіни .. стояв почорнілий стіл і біля нього лежала перевернута догори ніжками лава (О. Донченко).

2. Стебло рослини, нижня частина гриба.

Білі рухливі дзвоники конвалій висять на тонесеньких ніжках (О. Копиленко);

Немов зонти на довгих ніжках, вони тепер стоять усі, – такі червоні, в білих бризках, блищать [гриби] у ранішній росі (Н. Забіла).

Спина́тися і т. ін. / сп'ясти́ся (зіп'ясти́ся, зіпну́тися і т. ін.) на ні́жки (ноженя́та і т. ін.) див. спина́тися;

Става́ти / ста́ти на ні́жки див. става́ти.

△ (1) Чо́рна ні́жка – хвороба рослин, у результаті якої чорніють і загнивають коренева шийка і нижня частина стебла уражених рослин.

Найбільшої шкоди чорна ніжка завдає капусті, тютюну, помідорам, перцю, сіянцям різних деревних порід, а також картоплі (з наук.-попул. літ.).

◇ (2) Ви́простати ні́жки (д) див. витяга́ти;

(3) Козя́ча (кози́на) ні́жка – велика цигарка-самокрутка, загнута грубим кінцем догори.

Коли генерал під'їхав ближче, він побачив шофера в засмальцованому кожушку, що розкурював козячу ніжку (Григорій Тютюнник);

Маруну підходить ближче, подає свого кисета сусідові, закручує козячу ніжку (М. Чабанівський);

Борис скрутив козину ніжку, насипав у неї махорку (В. Земляк);

(4) На куря́чій ні́жці <�На куря́чих ні́жках>, зі сл. ха́тка, хати́на і т. ін. – маленька, вбога, стара.

Він вернеться, як уже його хата буде в воді. Аби вода була добра, то її зовсім розваляє, бо то хатка на курячій ніжці (Б. Грінченко);

Безрідні – і вона, і Прокіп. Усе й горе од того. А була б у них хоч на курячій ніжці хатина – о, жили б! (А. Головко);

Кілька голубих ракет похмуро освітили частину гірської дороги, безлюдне узлісся, лісникову хату на курячих ніжках (О. Гончар);

(5) Па́дати до ні́жок (д) див. па́дати;

Підставля́ти / підста́вити но́гу (ні́жку) див. підставля́ти;

Ха́тка на ку́рячій ні́жці (ла́пці) див. ха́тка.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ніжка — ні́жка іменник жіночого роду * Але: дві, три, чотири ні́жки Орфографічний словник української мови
  2. ніжка — [н’іжка] -жкие, д. і м. н'із'ц'і, мн. н'іжкие, н'іжок Орфоепічний словник української мови
  3. ніжка — -и, ж. 1》 Зменш.-пестл. до нога. 2》 Стебло рослини, нижня частина гриба. Чорна ніжка — хвороба рослин, за якої чорніє та загниває коренева шийка і корені рослин. Козяча (козина) ніжка — велика цигарка-самокрутка, загнута грубішим кінцем догори. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. ніжка — (-и) ж. Словник жарґонної лексики української мови
  5. ніжка — ви́тягти (ви́тягнути, простягти́, простягну́ти, протягну́ти) / витяга́ти (витя́гувати, простяга́ти) но́ги, фам. Померти (про людину). Всі пішли, а його (Зарубу) покинули. Ще, чого доброго, колись отак і ноги витягне. Фразеологічний словник української мови
  6. ніжка — Ні́жка, ні́жки, -жці; ні́жки́, ні́жо́к Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. ніжка — НІ́ЖКА, и, ж. 1. Зменш.-пестл. до нога́. — Бач, як старається, щоб жінка ніжок не замочила (Коцюб., II, 1955, 33); Підгодовані коники хутенько дріботіли ніжками по уторованому шляху, що вився понад річкою (Досв., Вибр., 1959, 42); Дівчинка.. Словник української мови в 11 томах
  8. ніжка — Ніжка, -ки ж. 1) ум. отъ нога. 2) Ножка мебели, снаряда. Словник української мови Грінченка